Ці укази, хоча вони, безсумнівно, вигнали багатьох євреїв з країни, не мали тривалих наслідків, оскільки всі прогалини незабаром знову заповнилися. Російський уряд, хоча й не намагався здійснити повне знищення чи вигнання за шість тижнів, усе ж намагався приборкати, стримати та принизити бідних євреїв різними способами. Свого часу всіх євреїв мали вмовити або змусити обмежитися землеробством; іншого разу всіх євреїв без майна мали вислати до Сибіру, де уряд забезпечив би їх майном. Останній наступ відбувся у 1840 році. Усіх бідних євреїв мали зібрати і вивезти з кожного міста їхні відповідні гафшерім до Мітави. Там рабини зібрали їх і проголосили їм поблажливу милість їхнього імператора, чиїм бажанням було, щоб відтепер вони займалися землеробством — заняттям, якому слід віддавати перевагу над усіма іншими, і яке так особливо підходить для збереження людей на шляху моралі та релігії. «Обдаровані багатими подарунками від благодійних громадян Мітави, — розповідають нам, — і сповнені вдячності своїм щедрим благодійникам,
370 ЕЛЕМЕНТИ НАСЕЛЕННЯ.
емігранти вирушили в дорогу, супроводжувані сльозами та молитвами співчутливих». Рабини, безсумнівно, намагалися переконати бідолашних створінь, що вони прямують до землі обітованої, але, на жаль, Херсонська губернія, місце їхнього призначення, має зовсім інший характер.
Емігрантів було дуже багато; вони становили 2530 душ; Чоловіків 1314, жінок 1216; у всіх 341 родинах.
Росіян балтійських провінцій можна розділити на тих, хто лише деякий час блукає по країні, і тих, хто повністю приручений. Російські кріпаки легко домагаються дозволу своїх панів тинятися по світу і шукати свого багатства, якщо вони сплачують певну річну суму як оброк. Швидкі й кмітливі в усьому, хоч вони ніколи нічого не роблять добре, вони дуже корисні в таких провінціях, як балтійські, де не вистачає працьовитих і розумних робітників і де вони заповнюють недоліки лінивих і невправних тубільців. Сильний, жвавий, активний російський кріпак за певний час виконає в три рази більше роботи, ніж літець чи естонець. У всіх роботах, які вимагають майстерності й експедиції, як-от закладка саду, будівництво будинку тощо, німецькі дворяни радше наймуть російських робітників, ніж своїх власних кріпаків. Вони особливо досвідчені як теслі, і заробляють чималі гроші, мандруючи від маєтку до маєтку з інструментами за поясами.