Санкт-Петербург, як і Берлін, є дитям наших днів; творінням, що вперше побачило світ під сонцем філософської доби. На противагу Москві, як Берлін на противагу Відню, Санкт-Петербург не має ані такої кількості, ані таких видатних церков, як Москва, хоча більшість із них збудована у приємному та вишуканому стилі: у сучасному російському, що є сумішшю грецької, візантійської, давньоруської та нової європейської архітектури, де візантійська, принесена з Константинополя разом із християнством, є найвиразнішою. Будівля у формі хреста; посередині великий купол, а на чотирьох кінцях — чотири малі, вузькі й загострені куполи, увінчані хрестами; парадний вхід, прикрашений багатьма колонами, і три бічні входи без колон — такою є зовнішня форма більшості російських церков, включно з тридцятьма церквами Санкт-Петербурга, що становить приблизно десяту частину від тієї кількості, яка розсіяна вулицями Святої Москви. У перших інтер’єри світліші, яскравіші, простіші, елегантніші; в останніх — більш переобтяжені оздобленням, темніші, строкатіші за кольором, більш гротескні. Найкрасивіша церква Санкт-Петербурга — Ісаакіївська церква. Зовнішні роботи завершено. Бракує лише останніх прикрас для інтер’єру — трофеїв та ікон святих. Ця церква стоїть на найбільшій і найбільш відкритій площі в місті, серед його найкращих будівель і пам'яток: Зимового палацу, Адміралтейства, Військового міністерства, Олександрівської колони та скелі Петра Великого; і коли вона скине свою мантію з риштувань, то покаже себе гідною таких сусідів. На тому місці, де вона стоїть, над храмом працювали протягом останнього століття. На зміну дерев'яній церкві прийшла цегляна; потім спробували звести мармурову церкву, але задум не вдався, і її добудували з цегли. Ця половинчаста будівля, своєю чергою, зникла, і за Миколи Першого була зведена нинішня чудова споруда, яка навряд чи знайде настільки ж розкішного наступника. Вона повністю складається з гранітних блоків і полірованого мармуру. Щоб створити міцний фундамент, у болотистий ґрунт забили цілий ліс паль. Від рівня верхньої частини площі Петра підіймаються три широкі сходові марші, які окремо слугували сидіннями для казкових велетнів фінської міфології. Вони зроблені з масивів гранітної породи, привезеної з Фінляндії. Ці сходи ведуть із чотирьох боків будівлі до чотирьох головних входів, кожен з яких має чудовий перистиль. Колони цих перистилів мають шістдесят футів заввишки і сім футів у діаметрі.
Санкт-Петербург: Панорама, вулиці, архітектура та вуличне життя
сторінка 106/740