Невдовзі Петро зрозумів, що Котліной Остроф має бути ключем і роботою для захисту його нової столиці, і почав сам її зміцнювати. Гирл Неви багато, і для того, щоб привести все в стан оборони, знадобилося безліч валів. Острови в цих гирлах надзвичайно низькі й заболочені й настільки поступово занурюються в море, що зведення укріплень коштувало б величезних грошей. Острів Кеттле лежить посеред води прямо перед Кронштадтською затокою, майже на піввіддаленні від північного Карельського узбережжя та від південного узбережжя Іксігріау. Таким чином, залишилося охороняти лише два рукави моря проти входу ворожого флоту. Судноплавство на півночі за своєю природою важко через піщані відміли: затоплення суден, наповнених камінням, робило його взагалі недоступним. Південний рукав, хоч і має ширину майже сім верст, має надзвичайно вузьку протоку поблизу острова. Тому ця рука повинна була мати захист, як кольчугу. Для цієї мети узбережжя острова та Інґрії були якщо й не особливо гарними, то принаймні набагато кращими, ніж низькі плоскі краї Невських островів, а низка скель і острівців запропонували себе як природні бази для фортів і цитаделей. Петро Перший побудував форт Кроншлотт на південній стороні, а також почав його на самому острові. Наступні уряди завершили їх; і Павло I, забезпечивши скелю Рісбанк укріпленнями, під гарматами яких повинно пройти будь-яке судно, щоб увійти в затоку, здається, удосконалив оборону Кронштадта.
Кронштадт можна вважати водними воротами Санкт-Петербурга. Тут головна станція Балтійського флоту, тут головна митниця, тут і всі кораблі, що йдуть з морського якоря. Менші судна доходять до гирла Неви; більші зупиняються тут, щоб розвантажити частину свого вантажу перед тим, як йти далі, або вони повністю розвантажують його в кронштадтські магазини, які належать петербурзьким купцям.
Зв'язок зі столицею підтримує безліч невеликих суден і пароплавів, які відправляються в звичайний час. Коли попутний вітер піднімає з моря відразу цілі флотилі з сотні чи більше великих суден, або коли російський військовий флот готується до походу, то пароплавів і вітрильників, катерів, шхун, бригів, гондол і човнів, що привозять і везуть розвідку, товари і пасажирів, стільки ж, скільки і дрошок, бритки, калечі на просп.