Паралель, згідно з якою Санкт-Петербург будував палаци та вирощував сади, є тією самою, під якою в Сибіру остяки та тмігуси знаходять мізерну поживу мохом для своїх північних оленів і де Камчадале ганяє своїх собак по льоду, що ніколи не тане. У тому самому колі, де Санкт-Петербург насолоджується всією розкішшю цивілізованого та нецивілізованого світу, гренландці та ескімо, з їхнім тюленячим жиром і олією, ледве зберігають при житті слабкий блиск рослинності, а не життя. Заболочена Лівонія, яку навіть поляки називають суворою і сирою, провінція, звідки походять дикі й нещадні снігові бурі, звані
Більша частина тунісців живе південніше. Охотськ лежить на один догріо, Тобольськ на два, а південна точка Каніцегуки майже на дев'ять градусів південніше Санкт-Петербурга.
Пруссаки курляндської погоди, петербуржцям дуже приємні і стерпно теплі південні провінції. У Польщі росіянин починає шукати навколо себе тропічну рослинність; і про туманність Німеччини, чиї холоди та чисте небо надихають тремтливого італійця вдарити в елегічні акорди його арфи, петербуржець виглядає як про землю, «де цвітуть апельсинові дерева».