Москва: Топографія, Кремль, палаци, Оружейна палата та ринки

Кожна з веж цієї церкви відрізняється від інших розміром і пропорціями, формою та орнаментом. Загалом це зовсім не утворює єдиного цілого; у цьому архітектурному лабіринті неможливо розгледіти жодної головної будівлі; у кожній із цих порожнистих нерівностей ховається окрема церква, у кожному виступі — каплиця; або ж їх можна порівняти з димарями, розширеними до розмірів храмів. Одна з веж помітно виділяється серед цієї плутанини, проте вона не в центрі, бо насправді тут немає ні центру, ні боків, ні початку, ні кінця; усе розкидано тут і там. Власне кажучи, те, що я щойно назвав вежею, зовсім не є вежею, а церквою, і до того ж головною у цьому сплетінні церков; це церква Покрови Пресвятої Богородиці, як її правильно називають. Ця вежа, заввишки 150 футів, цілком порожниста всередині, не має жодних перегородок і поступово звужується до вершини, з маленького купола якої портрет «Матері-Заступниці Марії» дивиться вниз, наче з небес. Ця вежа чи церква сидить ніби на шиї іншої, видовбаної під нею, наче підземний хід, з боків якого виростає безліч каплиць: каплиця Входу Господнього в Єрусалим, каплиця Трьох Патріархів, Олександра Свірського, і як би там ще вони не називалися. Богослужіння в них правляться лише один день на рік, а весь інший час вони зачинені. Більшість із них настільки заповнені священним начинням і предметами поклоніння, що для вірян, які приходять помолитися, майже не залишається місця. Деякі мають куполи, що точнісінько нагадують чалму, ніби це турецькі голови, з яких Іван вишкріб магометанські мізки і замінив їх християнським начинням. Деякі камені куполів обтесані з боків, інші — ні; деякі тригранні, деякі чотиригранні; боки іноді гладенькі; деякі ребристі або рифлені; деякі жолобки перпендикулярні, а деякі звиваються спіральними лініями навколо купола. Щоб зробити цю калейдоскопічну картину ще досконалішою, кожне ребро і кожна грань пофарбовані в інший колір. Ті, що не мають ні обтесаних граней, ні ребер, вкриті лускою з дрібної гладенької, глазурованої та розмальованої цегли; і, якщо уважно придивитися до цих лусочок, видно, що вони навіть відрізняються одна від одної; одні овальні, інші вирізьблені у формі листя. Більшість увінчаних куполами веж мають круглий корпус, але не всі; є шестигранні та восьмигранні вежі. Одне слово, коли з однієї з верхніх галерей ми дивимося вниз на всю цю зубчасту й загострену плутанину, ми схильні вірити, що дивимося на поле велетенських будяків, деякі з яких розквітли наполовину, а деякі повністю, що виросли з допотопного насіння і були перетворені на камінь помахом чарівника.