Ніби щоб прямо суперечити нашим зауваженням щодо місячних фотографій Ван дер Нера, у сусідній кімнаті висять чотири знамениті картини Клода Лоррена про чотири часи дня, де зображено не лише ранкове та вечірнє сонце, але й могутню кулю в його полуденному блиску, позначену карликовою плямою червоного кольору. Якими б чудовими не були краєвиди знаменитої Лотарингії, ми не могли змиритися з його жалюгідним Аполлоном і шкодували, що Клод не уникнув цієї помилки. Ці високоповажні картини були написані в Італії та проходили через різні руки в Італії та Франції, аж поки вони не досягли угорського лісу й деякий час залишалися в Касселі, звідки їх викрав корсиканський цесар і поклав до ніг своєї дружини в Парижі. З Парижа їх привіз Олександр і повісив у його північній Пальмірі, де серед снігу та льоду вони розповідають гіперборейцям про славу півдня. Здається, що тут вони цілком на своєму місці, їх краще розуміють і їм більше насолоджуються, ніж деінде; тому що тут більше, ніж деінде, відчувається нестача того, що вони демонструють так чудово. Ймовірно, пройде багато часу, перш ніж знайдеться досить сильна рука, щоб усунути їх з їхніх теперішніх місць.
Санкт-Петербург: Зимовий палац, Гостинний двір, торгівля, слуги та побут
сторінка 155/740