У Німеччині люди дуже ввічливо дякують другові за запрошення та відплачують за це візитом із подякою. Люди дякують Богу, що дзвінок, який тривав півгодини, закінчився, і радіють, коли неминучу розвагу покінчено.
На півночі, навпаки, гість отримує тисячу подяк за візит, і було б вважатися дуже абсурдним, щоб він висловлював подяку за свою їжу. Немає більш надійного способу послужити людям, ніж часто відвідувати їх.
Якщо після восьмиденного дзвінка гість бажає піти, його настійно благають залишитися ще на кілька днів або тиждень, і як гість, так і господар зазвичай настільки не бажають розлучатися, що прохання зазвичай задовольняють. Коней знову розпрягають, а карету повертають у каретну. Через кілька днів відвідувач знову пакує речі й готується йти; але джентльмен і леді будинку знову благають, і жалісливий і м'якосердий гість часто наказує своїм коням повернутися в стайні втретє або вчетверте і знову сідає за переповнений стіл liis "приємний господар". У нас є неділя кожні сім днів, члени сім’ї збираються разом щомісяця, час від часу влаштовують тьмяні вечірки, чаювання чи бал, коли вдома перевертають догори, і кожен нерв напружується для ефекту. По той бік о6-ї паралелі широти все зовсім інше. Там кожен день неділя або свято; там робочих днів немає. Двері ніколи не зачиняються, один гість йде за іншим, і фестиваль змінює фестиваль. Вони завжди підготовлені, завжди готові, завжди життєрадісні і живуть у непохитному океані братської товариськості.
Як робочі дні вигнані з їхнього календаря, так і парадні кімнати з їхньої архітектури. Зазвичай закриті салони, меблі яких завжди накриваються, за винятком великих компаній, невідомі. Усі кімнати є кімнатами для прийому гостей, і безперервні зграї бажаних гостей заповнюють кожен куточок. Зал будинку, як правило, спеціально призначений для сторонніх людей. У деяких садибах для гостей побудовані експрес-будинки. Інтимні зв'язки сім'ї часто мають квартири, які завжди залишаються в резерві для них самих у будинках їхніх родичів.-
Неможливо, щоб господар заїжджого двору з більшою охотою доглядав за гостями, ніж лівський чи курляндський дворянин. «Гості! Гості 1»