Степи Південної України: Загальний вигляд, клімат, рослинність, тварини та сарана

Степова зима за інтенсивністю холоду часто перевершує найсуворіші пори року, відомі на берегах Балтики, а ріжучі вітри з півночі, змітаючи величезні маси снігу в Чорне море, часто покривають його товстим шаром льоду на багато льє від берега. Взимку між 1837 і 1838 роками максимальна висота стовпчика термометра протягом чотирьох тижнів становила —10'^ Р. і кілька разів опускалася нижче —30° (32° нижче нуля за Фаренгейтом), температури, при якій у Петербурзі прийнято закривати церкви й театри. Степ, згодабере участь у всій суворості російської зими, але користується небагатьма перевагами, якими для північних росіян йти далеко, щоб компенсувати інтенсивність холоду. На півночі Росії і навіть на Україні сніг залишається на землі протягом більшої частини зими, і сани швидко стирають поверхню дороги в гладку льодову масу, через яку найважчі вантажі можна перевозити зі швидкістю і легкістю, які перевершує тільки залізниця. Тому росіяни зазвичай віддають перевагу зимовим місяцям не тільки для подорожей, але й для перевезення важких вантажів з одного місця в інше. Для степовика ця природна залізниця невідома. Шторми, які панують протягом більшої частини зими, підтримують сніг у постійному стані хвилювання та запобігають його «злежуванню» на землі. Як наслідок, сніг ніколи не покриває степ, а, здається, лежить розкиданим по ньому клаптиками відповідно до того, як його міг розносити вітер.