Я ще не міг забути своєї подорожі з Любека, бо, здавалося, увесь світ обертався навколо мене, і лише після того, як я прийняв складний порошок, місто Лібаво почало зупинятися й припинило вируючий танок своїх будинків, церков і вулиць, щоб я міг оглядати їх на дозвіллі. Архітектура Лібава така ж, як і Мемеля, Мітау, Віндау та майже всіх маленьких північних містечок Балтики. Він так само відрізняється від стилю, в якому побудовані російські міста, як і від стилю старих німецьких міст Риги, Ревеля, Кенігсберга та Ельбінга. Сучасна російська архітектура, яка панує не тільки в Москві і Петербурзі, але яку приймають і більші міста Росії, особливо виділяється пишним достатком стовпів, гладкими дахами, покритими зеленим залізом, широкими просторими вулицями і великою регулярністю плану; готична архітектура старих німецьких міст завдяки високим загостреним будинкам, кривим вулицям і великою нерегулярністю. Лібава та подібні міста побудовані переважно з дерева — стіни тонкі — будинки дуже широкі, глибокі й низькі, без стовпів і балконів, але дуже акуратні й веселі. Цей вид архітектури переважає на півночі, добре пристосований до клімату та підручних матеріалів. Будинки, за винятком кількох, що належать найбагатшим мешканцям, одноповерхові; внаслідок цього вони займають надзвичайний простір і часто містять просторі ком-ти. Звичайно, такі міста втрачають будь-яку пишність і пишність, і здалеку вони не такі цікаві, як німецькі міста з їх готичними вежами та двосхилими дахами або російські з їхніми колонами, куполами та куполами; але інтер'єри будинків набагато світліші, веселіші і
)облицювання. Тут немає похмурих закутків і темних нір, але скрізь світлі, просторі простори. Околиці Лібава найсумніші й меланхолійні, які тільки можуть бути