Якщо юсліку закрити до того, як дрова повністю згорять, вугілля виділяє отруйний газ, і для тих, хто піддається його впливу, можуть бути фатальні наслідки. Такі нещасні випадки іноді трапляються, і в Санкт-Петербурзі не рідкість почути про людей, які задихнулися випарами своїх печей; але коли взяти до уваги величезну кількість цих печей і те, що кожен поверх і кожна частина будинку повинні бути зігріті принаймні шість місяців на рік, слід визнати, що нещасні випадки трапляються, але рідко, і що печі-нагрівачі повинні виявляти чудову ступінь розсудливості, таким чином завжди вибираючи правильний момент для закриття юсліка. Восени в хатах зазвичай сиро і, як наслідок, прохолодно, але в грудні або січні, після того, як печі попрацювали кілька місяців, кожен кут російської хати стає абсолютно сухим. а потім за подвійними вікнами та потрійними дверима протягом дня панує рівна, приємна та м’яка температура від 14° до lo°.
Спорудження однієї з таких російських печей - витвір мистецтва, на яке не кожен зрівняється. Щоб підібрати місце розташування печі до розподілу квартир, потрібні багато уваги та не мало суджень. Найвидатніші митці з цієї лінії майже завжди є вихідцями з того, що називається Великою Росією, і по всій імперії майже виключно їм призначається така важлива посада в російському закладі.
У кожній російській хаті піч займає важливе місце, особливо в будинках бідняків. Там піч часто має надзвичайні розміри, і служить для варіння і запікання їжі, а також для обігріву приміщення. Навколо нього розміщені лавки, де ув’язнені можуть насолоджуватися розкішшю підвищеного тепла, оскільки для цих мешканців півночі споживання калорій є одним із найвищих насолод. У самій печі зроблені різноманітні ніші та поглиблення, куди кладуть сушитися різні предмети, а навколо неї постійно висять мокрі панчохи та білизна. На платформі, вгорі, лежать ліжка, на яких, загорнувшись у свої овчинні плащі, в'язні часто віддаються подвійній розкоші - неробству та поту.