«Уже висловивши бригадному генералу Ґаррету про його звільнення з дивізії, а також бригадному генералу шановному А. Спенсеру та першій бригаді вранці їхнього від’їзду в іншу експедицію свою думку про їхні заслуги, серу Генрі Бентінку залишається лише подякувати полковнику Вуду, офіцерам, унтер-офіцерам і солдатам Королівської артилерії, і {393} командуючим, офіцерам, унтер-офіцерам і солдатам другої бригади за допомогу, яку вони йому постійно надавали, і він не може не висловити високого схвалення того, як усі чини виконували свій обов’язок перед королевою та країною.
«Генерал-лейтенант просить подякувати штабним офіцерам дивізії за їхнє завзяття та енергію у виконанні своїх обов’язків, і він не може завершити, не висловивши також свого задоволення тим, як доктор Робертс виконував свої обов’язки; Департаменту комісаріату та Корпусу сухопутного транспорту дивізії, яким вона зобов’язана своїми поставками, і з регулярністю, яка рідко дорівнює, і відображає велике заслуга офіцерів цих відділів.
«Прощаючись з дивізією, генерал-лейтенант має лише побажати їй нової слави, і він завжди буде відчувати найбільший інтерес до її справ взагалі, і до полків, що її складають, зокрема.
«Наказом «Г. Елліотт, «заступник виконувача обов’язків генерал-ад’ютанта».