Критика М. де Базанкура

«Була вже 10:30, — каже пан де Базанкур у наступному абзаці, — перш ніж полковник Трошю оголосив, що англійці готові до маршу, і в результаті було неможливо виконати початковий план битви», оскільки ворог мав удосталь часу, щоб протидіяти диспозиції армії, і Меншиков, побачивши, що атака Боске має другорядне значення, послабив своє ліве крило, щоб посилити центр і правий фланг. Об 11-й годині Боске отримав наказ виступати, який невдовзі був скасований, оскільки він усе ще був надто далеко попереду, і під час цієї зупинки цей активний і здібний генерал здійснив розвідку, першу за той день, ворожих позицій і виявив два проходи до висот попереду — один був звичайною стежкою на схилі гори, близько до моря; другий — приблизно за дві третини милі ліворуч від цієї стежки, що вів від палаючого села Алматамак і піднімався на висоти дуже вузьким яром. Було зрозуміло, що піхота зможе піднятися, але здавалося дуже сумнівним, чи вдасться підняти гармати на висоти другим із цих проходів, а перший був абсолютно непридатним для артилерії. Один із російських офіцерів, розповідаючи про цю битву, каже, що французи, здійснюючи цю розвідку, притягли великий білий камінь і встановили його на північному березі річки; але я вважаю набагато ймовірнішим, що це був білий візок, який належав полковнику Десену, офіцеру-топографу, прикріпленому до французької армії, бо навряд чи наші союзники стали б завдавати собі такого клопоту, щоб тягнути вниз величезний камінь без жодної можливої мети.