Оскільки в морі нічого робити не було, кораблі стояли далеко на південь від місця дії з канонерськими човнами, було вирішено висадитися в найближчому місці, яке знаходилося приблизно в півтора-дві милі від Павловської батареї. Ряд у півмилі привів нас від нашої якірної стоянки, де лежало судно, на три сажні до прекрасного скелеподібного пляжу, який, однак, відкривався лише на кілька ярдів, оскільки багата луга росла близько до краю безприпливного моря. Вода на березі, вільна від течії, була прозорою і рясніла рибою. Суша різко підіймалася на відстані 200 ярдів від пляжу до хребта, паралельного лінії моря, приблизно на 100 футів у висоту, а проміжок між берегом і хребтом був усіяний будинками, плямами тут і там, через які французи вже {269} бунтували, ламаючи двері, переслідуючи курей, вибиваючи вікна — фактично «грабуючи», в яких їм допомагали всі наші, хто міг втекти.
Першотравень у Криму
сторінка 343/696