Дві армії — можна сказати, чотири армії, але від турків і сардинців не очікувалося, що вони візьмуть помітну участь у окопах і штурмі — були за силою рівними будь-якому досягненню, а за духом завжди дорікали за затримку і закликали той один дотик багнета, який змусив увесь світ розбігтися. Якщо цього разу стратегічна необхідність вказувала на якісь більш рішучі{283} дії, то, з іншого боку, намір вийти за межі марної канонади був цілком очевидним. Перші три години наш вогонь вівся з надмірною швидкістю, росіяни відповідали аж ніяк не рівномірно, хоча й зі значною теплотою. З нашого боку переважання снарядів було дуже явним і певною мірою відрізняло теперішню канонаду від попередньої. Перевага нашого вогню над ворогом стала очевидною в різних точках ще до ночі, особливо в Редані, який був під особливою увагою морської бригади. Однак росіяни продемонстрували багато рішучості та бравади. Вони робили частий залп з інтервалом у чотири або шість гармат, а також, у відповідь, кидали важкі постріли до нашої Легкої дивізії та далі до пагорба Пікет-хаус. Після настання темряви ворожнеча з обох сторін послабилася, але наша артилерія зберегла ту ж відносну перевагу. Був спекотний день, нудна імла надзвичайної спеки скривала долини, і не було повітря, щоб розірвати завісу диму, що коливалась між містом і нашими батареями; а вночі спалахи блискавок на північному сході робили контросвітлення в тилу нашої позиції.
Рано вранці 7 червня над містом висіла тиха й млява атмосфера, напівтуман, наполовину порох, а сонце огортало точки зору з-за горизонту, телескопи були виведені з ладу. Однак Редан, який сміливо височів перед пагорбами, що схилялися від кургану Каткарта, дав певні докази того, що піддався грубому поводженню, щелепи його амбразур були роззявлені, а вогонь був нерегулярним і перерваним.
О дев’ятій подув прохолодний сильний вітерець, який продовжував діяти протягом дня. Уся палітра вогню справа наліво стала видна на яскравому сонці, яке колись не палило. Ворог або не зміг, або не хотів давати дуже енергійну відповідь. Всю першу частину дня ми мали багато роботи для себе.
Близько одинадцятої години снаряд росіян розірвав магазин у нашій восьмигарматній батареї, після чого пролунав крик захоплення. Зазнали дуже незначних пошкоджень — один чоловік загинув, один поранений, кілька з легкими опіками. З настанням дня стало відомо, що подвійна атака, ймовірно, почнеться о п’ятій чи шостій вечора. Величезний натовп офіцерів і солдатів зібрався на пагорбі Каткарта та вздовж хребтів висот, що в’ються до Севастополя. Вогонь з нашого боку раптово розпалився близько третьої години.