Французи були підкріплені 5000 сардинців, які рушили з Черної. Було домовлено, що французи атакуватимуть «Малакофф» опівдні, і, щойно їхня атака вдасться, ми повинні були атакувати «Редан». Сильні колони французів мали зробити відволікання ліворуч і загрожувати лінії Бастійону дю Ма, Центрального та Карантинного бастіонів. Кавалерійські вартові були виставлені о 8.30 ранку. О 10.30 ранку Друга і Легка дивізія спустилися до окопів і розмістилися на передових паралелях якомога тихіше й непомітніше. Приблизно тієї ж години генерал Сімпсон і штаб вирушили на другу паралель батареї Грін-Гілл, де інженерні{343} офіцери розмістили їх на день. Сер Гаррі Джонс, який був надто хворий, щоб рухати рукою чи ногою, все ж наполягав на тому, щоб його віднесли вниз, щоб стати свідком штурму, і його донесли до окопів на підстилці, де він залишався, доки все не закінчилося. Головнокомандувач, генерал Сімпсон, і сер Річард Ейрі, генерал-квартирмейстер, розташувалися поруч з ним [23]. На початку дня герцог Ньюкасл стояв на пагорбі Каткарт, а потім рушив праворуч до оглядового майданчика Пікет-хаус над Воронцовою дорогою.
О 10.45 генерал Пелісьє та його штаб піднялися до французької обсерваторії праворуч. Французькі окопи були переповнені людьми настільки близько, наскільки їх можна було зібрати, і ми могли, крізь розриви в хмарах пилу, які найбільше дратували, бачити наші війська, готові в своїх окопах. Канонада навмисно стихла до полудня; але росіяни, побачивши кавалерію та війська попереду, почали обстрілювати пагорб Каткарта та висоту, і бомби та дальні дистанції порушили незворушність деяких глядачів, вибухнувши гучними «тупами» прямо над їхніми головами та різко поштовхуючи навколо них «кулі артилеристів». Після годин напруги цей момент нарешті настав.