Євпаторія

Дуже цікаво було спостерігати за завантаженням і розвантаженням човнів. Гіг або катер, запряжений вісьмома або дванадцятьма матросами, з гребним човном, плоскою чи турецькою піною на буксирі (останній купувався за послугу), підходив до пароплава чи транспорту, на якому війська були готові до висадки. Спершу спустилися офіцери кожної роти, кожен у повній формі. Через плече в нього був перекинутий мішок, у якому було те, що було, до того як воно пройшло варіння, чотири з половиною фунти солоного м’яса та об’ємна маса печива такої ж ваги. Це був його раціон на три дні. Окрім цього, кожен офіцер мав свою шинель, згорнуту й закріплену на обручі навколо тіла, дерев’яну їдальню для води, невелику порцію алкоголю, будь-яку зміну нижнього одягу, яку він міг сховати, свою фуражку та, у більшості випадків, револьвер. Кожен рядовий ніс свою ковдру та шинель, зав’язану в щось на зразок ранця, всередині якого була пара чобіт, пара шкарпеток, сорочка і, на прохання самих людей, фуражка; він також мав свою їдальню з водою та той самий пайок, що й офіцер, частину апарату для приготування столової їжі, звісно ж, фаєр і багнет, картуз і п’ятдесят патронів для Мініє, шістдесят патронів для гладкоствольної зброї.