Коли флот був біля Одеси, французький адмірал звернувся за порадою до найвищої особи у Франції щодо проекту бомбардування міста, і його відповідь передбачала «радикальну опозицію» [28] будь-якій подібній процедурі, а також наш адмірал не був уповноважений місцевою владою атакувати Одесу, якщо він не був упевнений в успіху [29]. Сер Едмунд Лайонс і адмірал Бруа весь час діяли в найдосконалішій згоді, але в їхніх взаєминах була така складність, що адмірал Лайонс не підпорядковувався{402} британському головнокомандувачу армією, тоді як адмірал Бруа був безпосередньо під контролем маршала Пелісьє, і останній був проти будь-яких операцій, які вимагали б великих загонів французької армії. Свого часу було запропоновано прислати до Одеси прапор перемир’я з такою пропозицією до губернатора: «Ви губернатор торговельного міста чи військової станції? Якщо ви кажете, що Одеса є чисто торговим містом, зруйнуйте свої форти, залиште свої зусилля з укріплення, віддайте ваші канонерські човни, якщо такі є, і ми обіцяємо поважати це місце. Якщо ви кажете, що Одеса є військовою станцією, ви повинні очікувати, що союзні флоти так сприймуть її». Однак, у випадку, якщо росіяни відмовилися віддати свої гармати, c., і кинули нам виклик, нам було б необхідно напасти на місто coûte qui coûte, і було багато причин, чому в той конкретний час такий курс був би небажаним.
Експедиція до Кінбурна
сторінка 514/696