Російські пароплави

Протягом дня деякі з російських гармат у зруйнованій батареї під Реданом були спрямовані проти цих пароплавів, і за кілька снарядів — я думаю, не більше дванадцяти — вдалося знищити їх вісім разів. Дальність, однак, була досить великою, і доцільно було підійти трохи ближче. У вівторок увечері, коли лейтенант Гоф з Лондона, який командував військово-морськими батареями на лівій атаці, спустився зі своїми людьми, йому було наказано перейти на заміну до правої атаки та супроводжувати лейтенанта Андерсона, Р. Е., до міста, щоб звести батарею для двох 95-квт. гармати праворуч від батареї св. Місце розташування цієї батареї було приблизно в 700 ярдах від форту Кетрін, на протилежному боці. Чоловіки, хоч і були позбавлені тихої ночі й спокійного спокою, на які вони сподівалися, взялися за роботу з охотою, почали зводити парапет і заповнювати габіони; і оскільки було можливо, що деяка перерва в роботі може відбутися з іншого боку, групі прикриття у 120 чоловік було наказано спуститися з окопів. Французькі вартові охороняли цю частину місця, і маленька група виявила, що їхні союзники були напоготові й пильно спостерігали з усіх боків. Люди працювали деякий час, коли було помічено, що один із пароплавів ворога покинув північний бік і повільно й безшумно опускався до того самого місця, де працювали матроси та група прикриття. Ніч була темна, але вони чітко розрізнили пароплав, який наближався до них і наближався все ближче. Щохвилини вони чекали, що на них відкриються гармати з виноградом і каністрою. Тому чоловіки лягли обличчям долілиць і трималися якомога ближче до землі, а пароплав м’яко наблизився, доки він не опинився в межах 100 ярдів від самого місця, де вони працювали. Вони почули, як її якір хлюпнув у воду, а потім брязкіт її троса, який проходив крізь отвір. Тепер, звичайно, вони «зібралися зловити», але ні — росіянин не відкрив жодного порту й не показував світло, але, здавалося, почувався комфортно у своїй новій квартирі.