Першотравень у Криму

Було виявлено, що в австрійського консула був великий запас кукурудзи, який він сховав у розмальованих і прикрашених журналах, щоб пройти як частину свого житлового будинку. Це все було зруйновано. Серед необхідних руйнувань приватні грабіжники знайшли можливість для своєї роботи. Сцену, представлену містом, можна порівняти лише зі сценою Пальміри, щойно вийшла з рук руйнівника, або якогось іншого типу запустіння. Уздовж набережної була довга лінія стін, які колись були фасадами складів, магазинів, особняків і палаців. Це були порожні мушлі, порожнисті й без даху, в них жахливо палав вогонь уночі, а вдень з них піднімалися смуги й клуби різнокольорового диму. Білі стіни були загороджені чорними смугами там, де вогонь виривався з віконних рам. Ці комори належали росіянам і були повні зерна — ці журнали були ворожі — ці хороми належали їхнім дворянам і воєводам — і ці палаци були резиденціями їхніх князів і правителів; і досі ми вели війну з усіма привілеями війни і використовували всі наслідки завоювання. На всьому подовженому фронті, зверненому до моря, і широкій набережній, що межувала з ним, була лише одна будівля. Це був чудовий особняк із великим напівкруглим фасадом, прикрашеним багатими антаблементами та кількома грецькими колонами. З вікон було видно масивні дзеркала, рами картин і блиск міді. У відчинених дверях усіх приймав старий чоловік у кріслі. Яким він був шанобливим! як він кланявся! яке витончене, зневажливе й заспокійливе струнання його тулуба й рук! Але це не було нічого проти його посмішки. Його обличчя здавалося ніби годинником, що сміється, заведеним, щоб діяти стільки годин. Коли техніка заслабла, ближче до вечора, сміх переріс у посмішку, але він зумів кивками, усмішками, охопленими щічками, та трохи поганою німецькою та французькою мовами, щоб повідомити всім охочим, що цей будинок знаходиться під особливим захистом Англії та Франції, і таким чином врятувати його від пограбування та пограбування. Будинок належав, насамперед, князю Воронцову, а ангелом-охоронцем був літній слуга принца, який, будучи паралітиком, був залишений і добре служив у своєму кріслі.