Першотравень у Криму

На вулицях було багато татар, одягнених у чорні баранячі шапки або білі тюрбани, в гарних піджаках і широких штанах з темного шовку або тонких речей, з яскравими поясами на поясі. Ці хлопці були справжнього типу Калмуків — із стріляною головою, лиходійськи низьким чолом, темними, свинячими, химерними, мерехтливими очима, тупими, впертими носами, прямими губами й кулястим підборіддям. На відміну від більшості людей, вони стають кращими в міру старіння, оскільки їхні бороди, які лише досягають амплітуди з віком, надають жахливої ​​гідності та патріархального вигляду їхнім обличчям. На порогах сиділи групи чоловіків у довгих сюртуках, довгих жилетах, штанях, заправлених у чоботи або з низькими ногами, сиділи на порогах, виглядом і вбраннями нагадували згромадження пошарпаних пусейців, якщо таке можна було уявити. Більшість із цих чоловіків носили кашкети замість капелюхів, їхній одяг був стриманих темних відтінків, щоб відповідати їхнім обличчям, які були похмурими, брудними та жовтими. Їхній вигляд був пригнічений і жалюгідний, і коли англієць чи француз наближався, вони поспішали вставати й віддавати честь його могутності непокритою головою, услужливо киваючи й жестикулюючи. Це були залишки російського населення, але були серед них і євреї, які могли б вийти на будь-яку сцену під гучні оплески, в одязі, обличчях і зовнішності, настільки справді схожі на Шейлока, згорблені, хитрі й злісні, наче їх щойно штовхали через Ріальто; і було також{273} вкраплення вірмен і греків; усі вони були однаково худими й нещасними, дуже жалюгідними взірцями московської буржуазії.