Blu42 Media

Хвороби у французькому таборі

сторінка 287/696

Наступного дня виглянуло сонце, вигляд таборів змінився, і наші сусіди-французи наповнили повітря своїми багаторічними діалогами та уривками пісень. Холодний француз — досить похмура і жалюгідна істота, але його настрій завжди підноситься сонячним світлом, як ртутне стовпчик термометра. У компанії з двома офіцерами зі штабного табору я довго оглядав Севастополь з місця позаду французьких позицій, і повинен сказати, що результат був аж ніяк не втішним. Спершу ми піднялися до французької будови (на планах — La Maison d'Eau або Maison Blanche) і побачили краєвид міста ліворуч, дивлячись униз, у бік кінця яру, який спускався до струмка Докверф, будівель Адміралтейства, північного боку гавані та плато в напрямку Бельбека та за Інкерманом. Оскільки день був ясним, можна було дуже добре бачити крізь гарне скло, незважаючи на сліпучу дію снігу та сильного вітру, який холодив руки так, що неможливо було довго тримати скло в одному положенні. Маленький міст човнів від будівель Адміралтейства до французької сторони міста був укритий людьми, які діловито перевозили припаси та перекочували бочки та ящики на інший берег струмка, показуючи, що в урядових складах за Реданом, навпроти вогню наших батарей, був центр постачання чи якийсь склад.

Кілька великих ліхтерів під вітрилами, наповнених людьми, стояли з одного боку на інший з гавані, а верфейні галери, укомплектовані великими екіпажами веслярів, одягнених у білі куртки, були зайняті буксируванням квартир, навантажених припасами, до південно-західної сторони міста. Буксирний пароплав також був дуже активним і метнувся навсібіч, борознивши поверхню{225} води, яку ледве «христів» вітерець, так що гавань була закрита до моря. Військовослужбовці з великими білими прапорами, перегородженими синім андріївським хрестом, що здіймався з вершини, лежали в лінію з північного боку, верхні ярди та щогли двох із чотирьох були опущені; двопалубний судно з оголеними щоглами лежав на південній стороні, бортом у бік Ville Civile; і білі щогли трьох суден визирали над будівлями міста далі праворуч у бік Інкермана.