Занурений спортсмен, який потрапив у шторм, вважає, що його варто жаліти, оскільки, виснажений, промоклий і голодний, він бреде схилом пагорба й спотикається в темряві до якогось неясного світла; але він не має ворога гіршого за вітер і дощ, і в першій хатині він знаходить спокій і комфорт чекає на нього. Нашим офіцерам і солдатам після такого дня довелося вночі знову спускатися до окопів, вистерігати хитрого ворога, працювати в болоті та канавах робіт; яка сила духу та висока мужність робити все це без нарікань і з непохитною рішучістю зносити такі позбавлення та труднощі! Але тим часом — бо власний досвід дає найкраще уявлення про страждання інших — наш намет був розбитий; один за одним ми вилізли в багнюку й залишили позаду всіх наших маленьких домашніх богів, щоб відлетіти до підвітр’я від кам’яної стіни, за якою зіщулилися французи та британці, будь-якої зброї та стану.
Майор Блейн, хитаючись, виривався з руїн свого намету, під гнітом шинелі, тягнучись до халупи Пакенхема. Лікарняні намети були розвалені, хворим довелося розділити долю міцних. Повернувши до хребта, на якому були зведені величні дерев’яні споруди французів, впало в очі кілька розкиданих дощок. Пораненим 5 листопада, яких у цих будівлях перебувало кілька сотень, довелося, як могли, переносити негоду. Декілька піддалися його наслідкам. Сторожові намети були розбиті, окупанти збилися один до одного під узбіччям сараю, їхні руки були покриті багнюкою, лежачи там, де їх викинув з «купи» вітер. Офіцери втекли до складів комісаріату поблизу лорда Реглана і знайшли там частковий притулок. Усередині перекинуті вози, мертві коні та групи людей, що тремтять, — жодного намету не залишилося на місці. Містеру Кукслі довелося сховатися серед солоної свинини та ромових пуншонів, і, безперечно, був радий знайти його.
Кожен дивився на свого сусіда, стукаючи зубами й тремтячи кінцівками. Будинок лорда Реглана з димом, який йшов із димарів, і його білі стіни, щойно виділялися на тлі чорного неба, був «цинозуром сусідніх очей». Лорд Лукан, замислений, як Маріус, серед руїн Карфагена, сидів по коліна в багнюці серед уламків свого закладу. Лорд Кардіган захворів на борту своєї яхти в гавані Балаклави. Сер Джордж Браун лежав поранений на борту «Агамемнона» біля затоки Каміш; Сер Де Лейсі Еванс, хворий і приголомшений, був на борту Sanspareil у Балаклаві; На борту «Карадок» перебував поранений генерал Бентінк. Герцог Кембриджський переживав жахливий час у Відплаті, у всіх жахах тієї жахливої сцени біля Балаклави. Пеннефазер, Інгленд, Кемпбелл, Адамс, Буллер — фактично всі генерали й офіцери — були в такій же біді, як і найпідліший рядовий.