Англійська головна квартира

Повернення вбитих і поранених 22-го числа, протягом більшої частини якого по наших окопах вівся сильний вогонь, а батареї атаки праворуч і ліворуч, показали відмінне прикриття наших робіт і їх велику міцність. Ми втратили лише одну людину вбитою в Легкій дивізії та двох чоловіків в Облоговому поїзді; із поранених у нас був один у Першій дивізії, двоє в Другій дивізії, двоє в Третій дивізії, шість у Четвертій дивізії, п’ятеро в Легкій дивізії та десять в Облоговому поєднанні. Прохання французів направити наш вогонь на казарменну батарею, яка їх дуже дратувала, було настільки добре враховано, що перед вечором ми розбили її на шматки й заглушили. Але хвороба тривала, і зменшення нашої кількості з кожним днем ​​було достатнім, щоб викликати серйозне занепокоєння. З 35 600 чоловік, які були нараховані силами армії, на той час було не більше 16 500 рядових і придатних до служби. За два тижні до Балаклави було відправлено інвалідами понад 700 чоловік. Від нас постійно відтікало близько сорока чи п’ятдесяти чоловік на день, але кількість інвалідів, які повернулися, не вичерпувалась. Навіть двадцять-тридцять щоденних поранених та інвалідів, якщо помножити на кількість днів, які ми тут були, це стало серйозною статтею в сукупності. Нам не вистачало запасних лафетів і коліс, боєприпасів і фуражу. Поки наші облоги затихали, а час штурму здавався все більш віддаленим, ворог зосереджувався на наших флангах і в тилу й готувався до великої спроби зняти облогу.{152}