Того ж дня «Плутон» і ще одне судно прибули із зуавами та звичайним вантажем коней, і вулиці були повні багряно-блакитних мундирів, які дружно йшли під руки разом, їхня розмова продовжувалася знаками, як-от вказуючи на горло та шлунок, щоб виразити примітивні відчуття голоду та спраги. Наступного дня французи відпливли до Галліполі.
Коли оголошення війни дійшло до Мальти, хвилювання було невимовним. Натовпи зібралися на берегах гаваней і вишикувалися біля причалів і місць висадки, гуркіт музики потонув у захоплених вітаннях солдатів, які підбадьорювали своїх товаришів, коли кораблі пливли, вітальні вигуки з одного форту підхоплювалися військами в інших, і ті, хто був на борту, радісно відгукувалися на них.