«Навагінський форт часто зазнавав нападів горян; але вони завжди відбивалися з незмінною доблестю та стійкістю. Під час одного з таких нападів горяни, скориставшись темрявою ночі та шумом бурі, непомітно для вартових підійшли до форту, оточили його з усіх боків, раптово кинулися на штурм з драбинами та гаками, оволоділи частиною валу і проникли у форт. Тоді капітан Подгурський, його хоробрий комендант, і поручик Яковлєв виступили проти них з частиною гарнізону. Обидва були вбиті на місці, але їхня смерть жодною мірою не стримала запалу солдатів, які кинулися на ворога в багнети і відкинули його в рів. Бій підтримувався з таким самим ентузіазмом на всіх інших пунктах укріплень, і самі інваліди добровільно вийшли з лазарету та взяли в ньому участь. На світанку, після трьох годин важкого бою, форт був очищений від ворога, який залишив у ньому значну кількість убитих і поранених.
«26 травня Абінський форт, розташований між Кубанню та берегом Чорного моря, о другій годині ночі був оточений 12-тисячним загоном горян, які зібралися в околицях і раптово пішли на штурм форту з гучними криками та пострілами з рушниць. Град куль, ручних гранат і картечі, яким їх зустріли, не остудив їхнього запалу. Сповнені нерозсудливості та презирства до смерті, вони з дивовижною швидкістю та спритністю спустилися в рів і почали дертися на вал, таким чином наосліп шукаючи вірної загибелі. Воїни, одягнені в кольчуги, раз у раз проникали в укріплення, але щоразу гинули або були відкинуті. Нарешті, незважаючи на всі зусилля гарнізону, численний загін пробився всередину бастіону і з розгорнутими прапорами кинувся всередину форту. Комендант, полковник Веселовський, зберігши в цей критичний момент цілковиту присутність духу, кинувся на ворога в багнети з резервом у 40 чоловік, який він приберіг, і вибив їх з укріплення, захопивши два їхні прапори. Цей блискучий подвиг зупинив зухвалість нападників і до найвищого ступеня розпалив мужність гарнізону. Ворог, розбитий на всіх пунктах, кинувся навтьоки, забираючи своїх убитих, за звичаєм азіатів. Десятеро їхніх поранених залишилися в руках гарнізону, який знайшов 685 убитих усередині форту та в ровах. Кількість тих, кого горяни забрали, щоб поховати вдома, безсумнівно, була ще значнішою. Втрати з нашого боку становили дев'ять убитих і вісімнадцять поранених.»
«Під час атаки гарнізон Абінського форту складався з старшини, п'ятнадцяти офіцерів і 676 солдатів. Чисельна слабкість цих сил свідчить про надзвичайну безстрашність усіх, хто в ньому входив, офіцерів і солдатів, і їхню одностайну рішучість захищати з непохитною твердістю вали, довірену їхній мужності».