Під мудрим і безкорисливим управлінням графа Мезона всі ці старі звички поступово зникли, і ногайці почали покращувати свій стан. Завдяки терпінню й завзятості вони змусили побудувати зручні житла, і колись оселившись у селах, їхній добробут постійно зростав, і кожна людина мала засоби для забезпечення існування своєї сім’ї власною працею. Графа Мезона досі згадують ногайці з найжвавішою вдячністю, але його чесність не захистила його від зловживань і інтриг; це спровокувало проти нього всіх підлеглих функціонерів, чиїм махінаціям він запобігав; і, перетерпівши безліч огид і прикрощів, він у 1821 р. послав заяву про відставку до Петербурга. З того часу ногайці не мають спеціального губернатора, а перебувають під контролем чиновників, прикріплених до міністерства внутрішніх справ, які проживають у їхніх селах. Вони, однак, зберегли судову владу своїх кадій, і російські трибунали беруть до відома тільки ті кримінальні та цивільні справи, які каді не можуть вирішити. Ногайці звільнені від військової повинності, але платять грошову контрибуцію короні, по тридцять рублів на кожну сім'ю.
Приблизно п’ятнадцять років тому один меноніт з німецьких колоній за власним бажанням продовжував роботу, так розумно розпочату графом Мезоном. М. Корній, один із найвидатніших людей Нової Росії, заслужено користується найбільшим впливом на ногайців, серед яких його поради та старання вже принесли чудові результати. Злиденні колишні села поступово замінили гарні будинки в німецькому стилі, оточені садами, а сільське господарство досягло такого прогресу, що тепер велика кількість фермерів можуть експортувати кукурудзу.