Перед тим, як ми дісталися Херсона, ми зупинилися в Ніколаєві, гарному містечку, яке протягом кількох років було резиденцією Адміралтейства, раніше заснованого в Херсоні, і яке щодня збільшується за рахунок свого суперника. Його величезні верфі приваблюють ціле населення робітників, присутність яких збільшує його багатство та важливість. Його розташування над Бугом, його нові будинки та гарні алеї, засаджені тополями, роблять його найприємнішим містом в уряді. Коли ми проходили повз нього, чудовий трипалубний корабель був щойно добудований і чекав лише церемонії хрещення, щоб зайняти своє місце на Чорноморському флоті.
Чотири-п’ять ліг нижче Ніколаєфа, на правому березі Бугу, біля його впадини в лиман [1] Дніпра, знаходяться руїни Ольвії або Ольвіополіса, мілетської колонії, заснованої близько 500 р. до н. Були знайдені написи та медалі, які ставлять поза сумнівом походження цих останків. Нижче на березі Дніпра, недалеко від моря, знаходиться фортеця Отчаков, яка раніше належала туркам, а потім утворила значне місто, відоме під назвою Озоу. Його двічі брали російські війська: 13 червня 1737 року під командуванням маршала Мюнхена і 6 грудня 1788 року під керівництвом Потьомкіна. Нині в селі не залишилося й сліду турецького панування. Усі мусульманські будинки знесено, щоб дати місце степу, на якому розставлено кілька російських хат і близько півсотні жалюгідних крамниць. В околицях Отчакова також є сліди поселення стародавніх греків. У 1833 році тут були знайдені фрагмент барельєфа в стерпній збереженості, чоловічий торс і жертва з написом деяких грецьких воєначальників Ахіллу, правителю Понту.
Отчакоф був заснований наприкінці п’ятнадцятого століття Менглі Череєм, ханом Криму, на руїнах Алектора, невеликого містечка, що належало цариці савроматів і яке було зруйноване, ймовірно, гетами одночасно з Ольвією, 100 р. до н. Алектор мав мати зразки грецької майстерності, але вони зникли під руками турків, які використовували їх для будівництва Отчакова.