Я говорив про зусилля моравських братів із Сарепти, щоб навернути калмиків, і про нетерпимий спосіб, у який російське духовенство зупиняло їх. Хоча ми аж ніяк не прихильники духовних місій і вважаємо, що сучасні апостоли часто роблять більше шкоди, ніж користі, все ж ми не можемо не жалкувати про рішення, прийняте Синодом. Завдяки своєму положенню, своїй працьовитості, простоті своїх релігійних уявлень і своєму знанню країни, морави мають найбільш сприятливі умови для здійснення цивілізації та соціального вдосконалення калмиків; і серед них є чоловіки, які дійсно розуміють своє завдання. Буддизм, який практикують калмики, має тенденцію гальмувати будь-який інтелектуальний ріст. Полягаючи виключно в грубих і бурлескних забобонах, хоча ліберальність і рівність були її фундаментальними принципами, ця релігія тепер може служити лише для того, щоб знущатися над людьми та утримувати їх під ярмом хибного та шахрайського духовенства. З цієї точки зору перехід до більш раціональних доктрин, очевидно, був би для добробуту калмиків; але зміна не повинна здійснюватися під впливом такого неосвіченого і забобонного духовенства, як духовенство російської церкви; бо було б краще залишити калмиків у їхній старій вірі й довіритися часу для їхнього звільнення від контролю їхніх священиків. Адже цивілізація цих племен – складна проблема. Дивлячись на посушливу землю, в якій вони живуть, ми повинні визнати, що для них було б фатально, якби вони підпорядковувалися нашим правилам життя. Я провів серед них значний час і значною мірою привчився до їхніх звичок; і коли, повернувшись до наших цивілізованих міст, я знову став свідком боротьби, пристрастей, пороків і зла, які мучать більшість народів Європи, я не міг не побажати від усього серця, щоб калмуки могли надовго зберегти свої рідні звички і дуже довго залишатися в безпеці від цієї амбітної цивілізації, яка гризе душі різних класів нашого населення.
Еміграція Оубачи залишила рівнини Уралу незайнятими протягом багатьох років, і лише на початку цього століття деякі хиргизькі племена Малої Орди за згодою російського уряду увійшли до них у володіння. Спочатку їх було небагато, але їхня кількість швидко зросла завдяки новій еміграції, і нарешті Росія передала кіргізькій колонії повне й підтверджене володіння приблизно 7 075 700 гектарами землі. Пощастило більше, ніж калмикам, цей народ все ще користується певним ступенем незалежності, принаймні на вигляд, якщо не насправді. Вони мають свого суверенного хана, не платять податку, і єдиний обов’язок, який на них покладено, — це спорядження кавалерійського корпусу під час війни.