Неземлеробське населення складається з різного роду ремісників, деякі з яких дуже вправні. У Альпштадті, головному місці колонії, є суконна мануфактура, на якій працює сім ткацьких верстатів. Заробітна плата дуже висока; бо майже всі робітники, як тільки вони заощадять гроші, кидають ремесло і захоплюються сільським господарством.
Кожне село знаходиться під контролем голови, який називається schultz, і двох помічників. Вони обираються кожні три роки, але один з них залишається на посаді через рік після двох інших, щоб він міг надати своїм наступникам необхідну актуальну інформацію. oberschultz (мер), який також має двох помічників, проживає в головному місці колонії. Ці магістрати безапеляційно вирішують усі дрібні розбіжності, які можуть виникнути між колоністами. Важливі справи розглядаються центральним комітетом. Що стосується кримінальних справ, яких ще не було, то вони підсудні російським трибуналам. Лінощі караються штрафом і примусовою працею на благо громади.
Ревізор, який представляє уряд, проживає в Швабській колонії, на правому березі Молошні. В Одесі знаходиться адміністративна рада, яка складається з президента і трьох суддів, усіх росіян, призначених імператором. Комітет здійснює загальний контроль над усіма колоніями та затверджує вибори шульців та їхніх помічників. Його останнім президентом був генерал від інфантерії Інзоф, людина, видатна своїм особистим характером і глибоким інтересом, який він виявляв до закладів під його керівництвом.
Кожний власник має шістдесят п'ять гектарів землі, за яку він платить річну ренту короні п'ятнадцять копійок з гектара; Крім того, він платить чотири карбованці на рік на покриття загальних витрат колонії, платні комісії, інспектору, шкільним учителям і т. ін. Кожне село має житницю для запасу на випадок голоду; на кожну голову чоловічої статі завжди має бути по дві четверті пшениці.
Вся худоба знаходиться під керівництвом одного головного пастуха, на поклик якого вона вранці залишає свої стійла, а ввечері повертається в село.