На завоювання Олександра Великого та Чингісхана часто посилалися як на доказ того, наскільки легко було б царям піти слідами цих видатних полководців. Такі слова свідчать про глибоке невігластво авторів, які їх висловлюють, щодо справжнього стану тих місць і їхніх жителів. Коли Олександр вирушив до Бактріани, щоб підкорити останні володіння Персії, він залишив позаду багаті й родючі краї, важливі грецькі колонії та повністю підкорені народи; до того ж він ішов на чолі армії, що складалася з вихідців із півдня, які мали всі якості, необхідні для ведення війни в широтах Середньої Азії. Крім того, у той період провінції Оксу налічували безліч багатих і квітучих міст, жителі яких купалися в розкоші та були мало здатні до опору. Проте, незважаючи на всі сприятливі умови та всі припаси, які країна тоді пропонувала армії загарбників, її фізична будова, порізана та оточена пустелями як з півночі, так і з півдня, здається, неабияк допомогла зусиллям її захисників. Насправді саме в цій віддаленій частині Персії переможцю Дарія довелося дати не одну битву задля встановлення свого швидкоплинного панування. Ті ж обставини супроводжували і його похід до Індії. З його часів вторгнення стали ще складнішими, оскільки всі ті краї, колись населені заможними землеробськими народами, були спустошені й перетворені на пустелі; від стародавніх міст навряд чи залишилося бодай кілька слідів, а на зміну підкореним Олександром народам прийшли орди киргизів, туркменів та афганців, які стали б для росіян тим самим, чим були скіфи для македонського царя та інших завойовників, що намагалися поневолити їхню країну.
Монгольські навали можна вважати прецедентом для Русі не більше, ніж Олександра. Звиклі до втоми еміграції, перенісши всі свої звичайні звички до табору, змінивши свою країну, не змінюючи способу життя, не обтяжені ніякими технічними засобами війни, і ніколи не затримувані повільним і болісним маршем піхоти, орди Чингісхана і Тамерлана були особливо підготовлені для окупації та збереження володіння величезними рівнинами Туркестану та здійснення завоювання Індії.
Росія, навпаки, повністю позбавлена тих великих засобів впливу, якими користувалися Олександр і монголи. Росіяни не мають нічого спільного з солдатами давнини і середньовіччя і знаходяться в зовсім інших умовах: вони вихідці з найхолодніших регіонів земної кулі; у них немає можливостей для попереднього звикання, і вони відокремлені від кордонів Індії понад 500 льє майже пустельної країни, в якій застосування піхоти, лише в чому полягає справжня перевага європейців над східняками, є неможливим.