Через сто років після взяття Константинополя Іван Грозний поставив свій переможний прапор на берегах Каспію, і старе місто татар Золотої Орди підпало під владу Москви. З часу тієї події історикам довелося зафіксувати лише довгий ряд катастроф, помилок і занепаду. Однак виявляється, що за правління Івана Грозного та його наступників Астрахань все ще продовжувала постачати Росію продукцією Персії та деякими продуктами Середньої Азії. Одна англійська компанія навіть намагалася, приблизно в 1560 році, відкрити комерційні відносини з Персією та Туркоманією через Каспій, але зазнала повної невдачі; а згодом поява голландського та британського прапорів у Перській затоці та величезний розвиток морської торгівлі з Індією назавжди згасили для Астрахані надію відновити своє колишнє становище. Судноплавство по Каспію було повністю залишено, а ті кілька азіатських товарів, від яких Росія не могла обійтися, доставлялися в цю країну дорогими й небезпечними сухопутними шляхами. Відповідно, коли Олексій Михайлович зійшов на трон приблизно в середині сімнадцятого століття, питання про те, як дістатися до Персії морем, стало майже невирішеною проблемою. Проте цьому князеві належить честь першої спроби Росії відновити торгівлю на Каспії. У 1660 з Астрахані була здійснена морська експедиція під керівництвом голландських моряків; але вона повністю провалилася внаслідок повстання козаків і успіхів, досягнутих їхнім ватажком Стеньком Разіним. Після цієї невдалої спроби все повернулося до свого старого стану, і комерційна історія цієї частини імперії не представляє нічого примітного аж до царювання Петра Великого.
Торгівля з Азією не була забута за цього славетного відроджувача московської нації, який спрямував усю силу свого генія на справи Сходу. Сповнений грандіозного задуму змусити азіатські товари проходити через свої володіння, він особисто відправився в Астрахань, оглянув гирла Волги, вибрав місце для карантинної установи та запропонував голландцям працювати над тим, щоб перетворити береги Каспійського моря на прибутковий рахунок, доки політичні обставини не дозволять йому заснувати заклади силою зброї на російському узбережжі. Але блискучі експедиції за Кавказ, здійснені згодом Росією, не привели до комерційного результату. Центральна Азія, як і раніше, продовжувала сполучатися з Європою через Смірну та Індійський океан; а після смерті Петра Росія відмовилася від усіх своїх претензій на південні береги Каспію, над якими вона плекала великі надії встановити своє панування.