Примітки автора:
[20] Незважаючи на твердження більшості географів, ми вважаємо, що сполучення між Солдаєю, Каффою та Астраханню в основному відбувалося Доном і Волгою. Багато причин підтверджують цю думку. Якби було інакше, генуезці не надавали б такого великого значення володінням Таною в гирлі Дону. Крім того, шлях по берегах Тереку і Кубані, огинаючи північний схил Кавказу, будучи набагато довшим і небезпечнішим через сусідство кавказьких племен, перевага, природно, була б віддана шляху по Дону і Волзі, який проходив тільки через татарські країни, населені тими ж людьми, що і купці, і підпорядковані одній владі. Здається, підтверджує цю думку той факт, що в поході султана Селіма проти Астрахані в 1560 році частина турецької армії йшла саме цим шляхом. Лінія Маніч, мабуть, була мало відвідуваною через майже повну нестачу питної води.
[21] Серед різних орд кочівників, що отаборилися на території Південної Росії, тільки калмики нараховували понад 120 000 родин; в той самий період лише Крим мав населення понад 600 тис. осіб. Але ці регіони зазнали значних змін з часів Петра I. Значна частина калмиків емігрувала до Китаю, а мусульманські племена втратили принаймні дев'ять десятих свого населення. Можна легко уявити, наскільки шкідливим для торгівлі з Персією та Центральною Азією було зникнення цих азіатських рас.
[22] Найкраща бавовна Персії вирощується на схилах Ельбруза. Ці регіони могли б легко постачати в Росію щорічно в середньому 1 500 000 кілограмів бавовни по 65-70 сантимів за кілограм на місці.
[23] Серед предметів, що вивозяться з Росії, слід оцінити за приблизними цінностями, що додаються до них: бавовняні тканини 700 000 руб.; вовняні вироби 40 тис.; постільна білизна 30 000; залізо від 200 000 до 400 000; різних металевих виробів 200 000 і пшениці 100 000.
[24] У 1836 році Гілан експортував до Трапезунду шовку на суму понад 9 000 000 рублів.
[25] Саліан — порт на Каспії, в гирлі Кури (давній Кір). Рейд стерпно хороший, а промисел важливий. Виловлюється величезна кількість осетрових.
[26] Астрабад на південному узбережжі Каспійського моря, між Персією та Туркестаном, має регулярне та легке сполучення з усіма регіонами Персії, Хіви та Бухари. Це справжній ключ до всієї торгівлі Азії через Каспій; тому він був об'єктом особливої уваги Петра I і Катерини II.
[27] Мангішлак — це не місто, а просто порт, до якого раніше заходили судна для торгівлі з кочівниками цієї частини узбережжя. Зараз він повністю покинутий; кілька суден, які все ще відвідують ці краї, зупиняються в Тук-Карахані, поблизу старого місця висадки, звідки товари доправляються на верблюдах до Хіви за двадцять вісім днів.
[28] Місто на Каспії, в гирлі Тереку, прославлене бренді.
[29] Місто в гирлі Уралу. Воно належить уральським козакам і налічує понад сто будинків.
[30] Острів неподалік від Аграханської затоки.
[31] Подробиці про рибальство в Каспійському морі, наведені нижче, були повідомлені нам в Астрахані. Ані погода, ані сезон не дозволили бути присутніми на тих цікавих операціях.
[32] Білуга росіян — великий осетер (Piscis ichthyocolla, Accipenser Huso), його вага часто досягає 1400 фунтів.
[33] Silurus glanis, риба, невідома у Франції. Я знайшов його в Дунаї, Волзі та Дніпрі, де його ненажерливість і сила роблять його грізним для купальщиків.
[34] Accipenser stellatus.