ПЕРШІ КАЛМУЦЬКІ ТАБОРИ--ВОЛГА--АСТРАХАНЬ--ВІЗИТ ДО КАЛМУЦЬКОГО КНЯЗЯ--МУЗИКА, ТАНЦІ, КОСТЮМ тощо.--КІННІ ПОДВИГИ--РЕЛІГІЙНА ЦЕРЕМОНІЯ--ПОЕЗІЯ.
О восьмій годині вечора ми залишили Сарепту, надзвичайно задоволені добрими моравськими братами та сердечною гостинністю, яку вони виявили до нас.
На деякій відстані від колонії тьмяна біла смуга, ледь помітна в темряві, сповіщала про присутність Волги. Ми стежили за його течією цілу ніч, час від часу ловлячи його поглядом за слабким мерехтінням зірок і численними вогнями вздовж його берегів; це були ліхтарі рибалок. У всьому регіоні була оригінальність, яка сильно вразила нашу уяву. Ці численні вогні, щомиті перелітаючи з місця на місце, були схожі на волю вогню, що спокушає зануреного мандрівника; а потім калмуцькі табори з їхніми чорними масами, що, здавалося, ковзали поверхнею степу; темрява ночі; швидкість, з якою наша трійка понесла нас безмежною рівниною; пронизливий дзвін кінських дзвіночків і, головне, думка про те, що ми опинилися в країні калмиків, приводили нас у стан нервового збудження, яке змушувало нас бачити все у відтінках фантазії.
На світанку наші очі нетерпляче дивилися на Волгу, що сяяла барвами ранкового неба. З плато, де ми знаходилися, ми могли бачити всю країну, і легко можна уявити, з яким захопленням ми дивилися на спокійний величний потік і його безліч островів, вбраних вільхами й осиками. По той бік річки степи, де отаборилися хиргизи й калмики, простягалися далеко, скільки сягало око, аж обмежувалися рівним, як океан, горизонтом. Важко було б уявити більш величне видовище або більше гармонійне з ідеями, викликаними Волгою, якій її течія довжиною понад шістсот льє відводить перше місце серед великих річок Європи.