(Отримано 2 липня.)
Перед Севастополем, 19 січня 1855 р.
Мій лорд, я повідомляю ваше світлість 16 числа, що нові батареї були завершені, і що в результаті союзники зможуть відновити наступ на Севастополь з максимальною енергією.
Відповідно, 17-го, вдень, з усіх батарей в англійських і французьких траншеях був відкритий дуже сильний вогонь, який продовжувався протягом дня, і досягнутий ефект виявився настільки задовільним, що було вирішено, що французи повинні наступного ранку атакувати заводи Малакова, а англійці повинні атакувати Редан якомога швидше після нас, я міг би вважати це бажаним.
Спочатку було запропоновано відновити артилерійський вогонь вранці 18-го і продовжувати його близько двох годин, щоб знищити будь-які споруди, які ворог міг створити вночі, і відкрити проходи через абаттіс, що прикривав Редан; але ввечері 17-го генерал Пелісьє повідомив мені, що він вирішив, після подальшого обмірковування, що атака його військ має відбутися о третій ранку наступного дня.
Отже, французи розпочали свої операції на світанку, і, коли їхні колони підійшли в межах досяжності ворожого вогню, вони зіткнулися з найсерйознішою протидією як з боку мушкетної стрілецької зброї, так і з боку гармат, які були замовкли напередодні ввечері; і, спостерігаючи це, я був спонуканий негайно наказати нашим колонам вийти з окопів на Редан.
Було домовлено, що загони з легкої, 2-ї та 4-ї дивізій, які я поставив з цієї нагоди під командування генерал-лейтенанта сера Г. Брауна, повинні бути сформовані в три колони; щоб правий атакував ліву сторону Редана між батареями Ханкінга; що центр повинен просуватися до основного кута; і що ліва повинна рухатися по куту повторного входу, утвореному правою стороною та боком роботи; перший і останній, що передують центральній колонці.