Реглан і його штаб їхав значно попереду військ, на превеликий подив і обурення прусського офіцера (лейтенанта Вагмана), який голосно заявив, що така поведінка суперечить правилам війни. Сам Флюеллен не міг бути більш розлюченим через таке нехтування військовим етикетом, ніж цей галантний джентльмен, і, безперечно, ми виявляли помітну зневагу до ворога та неймовірну зневагу до його славетних козаків. Лорд Реглан, його помічники, його генерали артилерії, інженери та їхній штаб, його генерал-квартирмейстер і його штаб, його генерал-ад’ютант і його штаб, сер Джон Бургойн і його штаб, а також усі штаб-лікарі фактично підійшли на кілька сотень ярдів від кущів і плантацій біля річки, на милю попереду навіть кінноти, і їхали назустріч на тому самому автомобілі. моди, коли капітан Четвод і його загін 8-го гусарського полку висунулися спереду на розвідку.
Катча — маленька і стрімка річка з берегами, подібними до берегів Альми; її русло позначене охайними білими будиночками, найсмачнішими виноградниками й садами, але жителів не було видно. Переїхавши міст, ми повернули на схід до маленького села Ескель, що на лівому березі. Першою будівлею на дорозі була Імператорська пошта з покажчиком у вигляді двоголового орла та нерозбірливим написом. Звичайний дерев'яний покажчик з чорно-червоною стрічкою, намальованою навколо нього по діагоналі на білій землі, сповіщав нас, що ми прямуємо до Севастополя, віддаленого за десять миль. Тепер дорога набула характеру англійської об’їзної дороги в Девонширі чи Гемпширі. Невисокі стіни з обох боків увінчалися фруктовими деревами, обтяженими яблуками, грушами, персиками й абрикосами, усі стиглі й придатні до вживання, а біля їх підніжжя кишів виноград із найніжнішим смаком. Перша вілла, на яку ми потрапили, була резиденцією лікаря. Його знищили козаки. Веранда, завалена клематисами, трояндами та жимолістю, була заповнена поламаними музичними табуретами, робочими столами та кріслами для відпочинку. У вікнах були розбиті всі скла. Усе навколо віщувало на поспішну втечу вихованців. Два чи три бічні сідла лежали на траві за дверима коридору; біля них лежала парасолька, біля татарського сідла й величезного батога. Бочки з вином були розбиті, а вміст вилився; ячмінь і кукурудза з комори були розкидані по всій землі; на тротуарі за кухнею були розкидані битий фарфор і скло високого виробництва; — і серед усього запустіння й руїни на порозі ніжно сиділа кішка, підморгуючи очима на сонці новоприбулим.