У ніч на 22 січня був білий іній, наступного ранку стовпчик термометра був на позначці 42°. Велику кількість хворих було відправлено в Балаклаву 23-го на французьких мулах і кількох наших битих конях. Вони утворили одну з найжахливіших процесій, які будь-коли уявляв поет. Багато з них були майже мертвими. Із заплющеними очима, відкритими ротами та жахливими обличчями їх несли вдвох, тонкий струмінь дихання, видимий у морозному повітрі, єдиний показував, що вони ще живі. Одна постать була жахом — мертвий труп, прив’язаний прямо на сидінні, його ноги звисали, широко розплющені очі, зуби на висунутому язику, голова й тіло кивали з жахливою насмішкою над життям під час кожного кроку мула розбитою дорогою. Чоловік помер на шляху вниз. Коли привид пройшов, єдине зауваження, яке зробили солдати, було: «Один бідолашний хлопець не страждає від болю!» Я побачив ще одного чоловіка з сирою плоттю та шкірою, що звисали з його пальців, голі кістки якого стирчали з холодного повітря. Це був випадок обмороження. Можливо, рука була перев’язана, але бинти могли відпасти.
Французька армія отримала важливе підкріплення. Восьма дивізія прибула до Каміша; він складався з 10 000vдоброго війська. Очікувалася дев'ята дивізія під командуванням генерала Брюне.
Тоді веслярські союзники мали б набрати понад 75 000 багнетів. Чисельність турків, здається, не перевищувала 5000 чи 6000. Ці нещасні війська отримали постачання нового одягу та уніформи від Різи-паші, військового міністра в Константинополі, і набували поважного вигляду.
Незнайомець був би здивований, якби побачив безліч мертвих коней уздовж дороги. У кожному яру були купи їхніх останків, розтерзаних дикими собаками та грифами. На самотньому схилі пагорба я бачив залишки бравого сірого корабля, на якому містер Максе їхав до гирла Катчі в компанії з майором Несмітом напередодні флангового маршу до Балаклави, а багато коней, що вижили під час наступу на Балаклаву, лежали й гнили біля кавалерійського табору. Деякі впали мертвими й замерзли, коли падали; інші намагалися піднятися зі своїх брудних могил. Турки та французи здерли з трупів шкіру, щоб накрити свої хатини; на їхніх боках було вирізано багато підозрілих на вигляд прогалин, що нагадували конський стейк.
У ніч з 23-го на ранок 24-го між французами та росіянами велися дуже спритні бої в окопах і передові роботи.
24 числа лорд Реглан у супроводі генерал-майора Ейрі та кількох штабних офіцерів приїхав до Балаклави. Він піднявся на борт «Карадок» і мав довгу бесіду з сером Е. Лайонсом наодинці, перед якою була військова рада. Лорд Реглан повернувся до штаб-квартири лише в сутінках.