Бригада д'Отмарра, яка без жодних труднощів пройшла через Альму, по мосту біля спаленого села Алматамак, просуваючись одночасно з великою швидкістю, піднялася на дуже круті скелі на протилежному боці й за кілька хвилин після величезних зусиль здобула висоту, увінчала вершину й розсіяла слабкий загін козаків, які стояли там. Буде видно, що таким чином французьким правим було дозволено піднятися на дуже важкі висоти перед ними без опору з боку ворога; і хоча скелі були настільки обривистими, що створювали значні труднощі навіть для найактивніших, витривалих і розумних військ у підйомі їх нерівного схилу, все ж було б дуже поганим генералом з боку князя Менщикова дозволити їм закріпитися на плато, якби ми не знали, через люту суперечку, яка відбулася між ним, генералом Кир’яковим і князем Горчаковим. І., що частиною його плану було дозволити певній кількості батальйонів піднятися на край скель, а потім, спираючись на багнет, надіслати проти них важкі маси піхоти та кинути їх у Альму та ущелини, які біжать до її берегів. Генерал Боске, побачивши цей успіх, відразу ж піднявся крутою дорогою, про яку вже згадувалося; і майор Баррал, який командував артилерією, впевнившись, що знаряддя можна було підняти з величезними зусиллями, було віддано наказ про їх просування, і вони були, неймовірними зусиллями коней і піхотних солдатів, підняли їх на схил і розмістили на плато під прямим кутом до лінії скель, щоб охопити росіян, на яких, захищені 3-м зуавами, які залягли в невеликій ущелині приблизно за сто ярдів попереду, вони відразу ж відкрили вогонь.
Князь Менщиков, здивований надзвичайною швидкістю цього наступу та дізнавшись про його успіх за гуркотом французьких гармат, наказав виставити три батареї по вісім одиниць кожна, щоб заглушити французький вогонь і прикрити наступ своєї піхоти проти двох бригад, які формувалися ліворуч від нього; і виявивши, що французи встояли проти цього переважаючого вогню, у гніві відправив дві польові батареї, щоб повністю їх розгромити. Цими гарматами3 погано керували, вони відкривалися в лінії на відстані 900 ярдів, і вогонь протягом майже години обмежувався артилерійською дуеллю, в якій французи, хоч і серйозно постраждали, утримували свої позиції з великою безстрашністю та відвагою. Відразу росіяни наказали кавалерії та польовій батареї загрожувати правій лінії французьких гармат; але бригада Буа висунулася їм назустріч, і кілька влучних снарядів розірвалися