О першій годині 30 серпня табір сколихнув потужний вибух. У барабан, з якого французи скидали порох в один із магазинів біля Мамелона, влучив снаряд, який, розірвавшись, пробиваючись через дах вагона, запалив патрони; 1400 снарядів, по 100 фунтів кожен, вибухнули, розбивши вщент магазин і навколишні споруди, і 150 офіцерів і солдатів закружляли в усіх напрямках над лином Мамолена та поза ним. З них 40 було вбито на місці, а решта були обпалені й обпалені, або поранені осколками, камінням, дробом і снарядами, викинутими в повітря вогняним виверженням. Яскравий місяць освітлював всю сцену та проливав свої промені на величезний стовп диму й пилу, який піднявся в повітря з Мамелону, і, підносячись на величезну висоту, розгорнувся й випустив зі своїх скупчених* хвиль диму й сірчаної пари чорний осад із землі, дрібного пилу й гальки, змішаних із жалюгідними уламками, які падають на них, як дощ. роботи нижче. На мить запала тиша, але на мить, коли похмурий грім повільно відкотився й луною відлунав уздовж висот Інкермана й Маккензі. Тоді росіяни, підскочивши до гармат, голосно вигукнули, але їхні голоси незабаром заглушилися в гуркоті французьких і англійських батарей, які люто обіграли їхні роботи. Росіяни відповіли, але вони не змогли скористатися нашою невдачею через стійкість французів у передових окопах і стійкість, з якою продовжувалася канонада. Темна хмара, як пелена, висіла над цим місцем майже годину, щомиті червоніючи відблиском артилерійських спалахів, які невпинно гуркотіли аж до світанку. Мустеатр Джека Тара. 320
кетрі був дуже важким і лютим уздовж передових окопів, і оскільки ніхто, крім тих, хто був на паралелях біля Мамелону, не знав точної природи вибуху, виявилося велике занепокоєння дізнатися правду. Деякі люди стверджували, що росіяни підняли міну, інші — що французи підірвали контрескарп Малакова, — і з плямою під очима люди дико здогадувалися про те, що сталося; як і ті вдома, які не соромилися робити найсміливіші твердження щодо подій, що сталися в Криму і не знали ні місця, ні обставин.