Частина 17

У розпал перегонів було помічено групу росіян, яка наближалася до ведет на старому редуті № 4 у долині. Драгун вистрілив із карабіна, десять розвернулися й утекли, але увійшли двоє дезертирів. Один із них був офіцером; другий був офіцером, але зазнав приниження через «політичні причини». Вони були поляками, а колишній офіцер вільно володів французькою та німецькою. Вони висловили велике задоволення своєю втечею, а той сказав: «Відправте мене, куди хочете, за умови, що я більше ніколи не побачу Росії». Вони заявили, що ввели людей, які були з ними, в оману, переконавши їх, що ведет — це один із їхніх форпостів, і сміливо просувалися вперед, поки драгуни не відкрили в них вогонь, коли вони виявили свою помилку. Дезертири стверджують, що між Байдаром і Сімферополем до армії приєднався корпус чисельністю близько 8 тисяч чоловік. Коли їх відвезли до сера Коліна Кемпбелла, вони попросили відправити коней назад до російських ліній, оскільки, оскільки вони не належали до них, вони не хотіли бути aceus3d крадіжки. Сер Колін задовольнив прохання, і коней відвели на край пагорба й випустили на волю, коли вони одразу помчали галопом до козаків. Після цього маленького епізоду перегони тривали як завжди, а згодом компанія розділилася на невеликі зграї догхантерів.