так охоче слухає радників, які кажуть йому, що економічно затягувати гаманець на шиї армії та флоту. Хто був мудрою людиною, яка попереджала росіян у мирний час, що ми повинні дорого заплатити за те, що заплющили очі на можливість війни, і яка марно проповідувала нам про брак багажу, потягів і наших локомотивів? Жодні витрати, якими б марнотратними вони не були, не можуть спокутувати наслідки жахливої бідності, і все золото в казначействі не може виробити тих чудових якостей в адміністративних і виконавчих відділах, які є плодами лише досвіду. Солдат, артилерист, комісар не можуть бути створені раптово, навіть із великими витратами на спробу. Було б великим національним благословенням, якби всіх наших політичних економістів вдалося в цей час спіймати й зарахувати до армії в Скутарі на місяць чи близько того, або навіть якби вони могли отримати тимчасові комісії, доки вони не отримають певних практичних знань про результати їхньої системи.
РОЗДІЛ V.
Відхід легкої дивізії — Табір в Аладині — Болгарські візники — Комісаріат.
У неділю, 28 травня, сер Джордж Браун залишив казарми в Скутарі та попрямував до Ярни на Банші. Перед його від’їздом було видано наказ, щоб люди, які належали до легкої дивізії під його командою, вийшли на борт рано наступного ранку — багаж був на борту о шостій годині, а люди — о дев’ятій. У світлі години 29 травня загони розбудили табір легкої дивізії, і полки були готові до огляду о п'ятій годині. Легка дивізія, якій судилося зіграти важливу роль у цій кампанії та чия найвища слава полягала в наслідуванні успіхів знаменитого легіону півострова, ім’я якого вони носили, складалася з таких полків: — 7-й піхотний, 23-й піхотний, 19-й піший, 33-й полк Веллінгтона, 77-й піший, 88-й. Рейнджери Коннота та стрілецька бригада 2-го батальйону. Вони стали перед своїми наметами, і після швидкого огляду отримали наказ бити по наметах. За одну-дві хвилі полотняні конуси руйнувалися й падали на землю, жердини розрізали й складали, полотно згортали й шарами клали на бичачі вози, різноманітні предмети полкової поклажі збирали в ті самі вози, — мурахи в зграї не могли бути активнішими й метушливішими за людей; вони збиралися в маси, знову розбивалися, рухалися поодинокими групами, невеликими компаніями, розбитими групами по всій землі, а погоничі-араби тупо дивилися на них, виявляючи найдосконалішу байдужість до привласнення їхніх возів і, очевидно, зважаючи на