Він, здавалося, був дуже задоволений цим і сказав мені взяти стільки людей, скільки мені потрібно, а містер Ліч або містер Лі (другий помічник) допоможуть, чим зможуть. Я попросив містера Ліча прибрати з моєї дороги лівий бортовий якір, і перше, що я повинен був зробити, це встановити парову коробку, оскільки вся дошка має бути зігнута. Зробити це мені не було труднощів, оскільки серед мого вантажу пиломатеріалів було достатньо соснових дощок, які були якраз придатними. З мого горщика зі смолою став чудовий паровий чайник. Паровий ящик був встановлений поперек брашпиля, і добре закріплений, усі речі, що належали паровому відділу, були приведені в належний стан.
Наступного ранку ми звернулися до, взяли кетхед (починаючи з правого борту) з носовою поручнею та почали розривати вниз; і справді, це було ложе гнилі. Мої хлопці працювали як молодці; у нас не було десятигодинної системи, але ми дотримувалися її від дня до темряви. У нас було багато старих лонжеронів для деревини та, на щастя, багато інструментів, оскільки я взяв на борт власну скриню з інструментами. Наші найбільші труднощі були в роботі на зовнішній сцені, через те, що ми втрачали інструменти за бортом і через те, що ми трималися, коли корабель перекочувався. Усі ці очевидні труднощі було подолано, і за одинадцять днів носова частина лівого борту була ретельно відремонтована, аж до передової частини носового такелажу, всередині та зовні.
Потім ми приступили до іншого лука, який потребував ще кількох днів роботи, оскільки там було набагато більше гнилі, ніж на іншому боці. І коли ми закінчили цей ремонт, не залишилося ні стільки дубових дощок, щоб зробити шпонку, ані шипів, щоб її закріпити. Дуб, смола, власне, все, що було покладено на борт, було використано. Я дуже страждав від спраги, тому що ми дуже нерозумно мали воду, коли у нас були цілковито порожні перегородки, і ми могли заробити рясний запас. Я пролежав майже всю ніч на бочці з водою з пробкою, з роговою чашкою та мотузкою, марно намагаючись втамувати спрагу; таким чином позбавляючи себе сну, щоб задовольнити пекучу посуху, оскільки мені не дозволяли пити більше води, ніж іншим, незважаючи на те, що моя робота була важчою.