Blu42 Media

Каліфорнійська золота лихоманка та морський похід до Сан-Франциско (1849)

сторінка 374/407

Я був очевидцем багатьох із цих сцен. Чоловіка, про якого згадувалося раніше, було звільнено після сплати штрафу в п’ятдесят доларів, а вранці під час відплиття офіцера, якого образили, який мав справу на борту, зустрів на трапу цей хлопець, який раніше його образив, і тут він додав ще один боягузливий напад, який міг би зупинити пароплав, якби його не зупинили на місці. Ми відпливли з Акапулько до Сан-Франциско, куди прибули після тридцяти п’ятиденної подорожі з Панами. По всіх горбах, скільки сягало око, біліли намети. Затока була переповнена всілякими речами у формі судна, прапори всіх націй під небом майоріли на вітрі.

Сан-Франциско був наповнений азартними гравцями, шахраями всіх видів, зарізаними горлянками, грабіжниками на дорозі, сіднейськими каторжниками, лиходійськими комісійними комерсантами та банкірами, шахраями-аукціоністами, лицемірами, вибаченнями для судів і деякими з найжалюгідніших і найзневажливіших шахраїв, яких можна було зібрати з усіх частин нашої країни. Будь-який державний службовець, від колекціонера до капітана гавані*, подбав про те, щоб вити власні гнізда, і їм вдалося отримати досить непогану купу грошей дядька Сема. Я навів досить гарний каталог персонажів, кожного з яких, я думаю, можуть ідентифікувати як інші, так і я сам, оскільки трапилося, що я був достатньо простаком, щоб потрапити в ікла деяких із цих достойників.

Незважаючи на те, що я провів широкий огляд, я не хотів би, щоб мене розуміли, ніби серед них не було чесних людей, бо були люди, які були чесними тоді й залишаються такими дотепер, і яким я довіряв би мільйонам, чия репутація чесності залишається непорушною. Наразі я пропущу цей опис каліфорнійських людей і звичаїв і згадаю кілька випадків, які трапилися під час мого проживання там, а потім залишу країну у володіння її правителя й власника, Диявола, і скажу кожному, хто побачить своїх власних персонажів серед намальованих мною персонажів, як сказав мені друкар карикатур у Віндзорі, глава xix: «Я маю право зробити відбиток чи малюнок, якщо n/)t непристойно, на будь-яку тему, яку я виберу, і якщо хтось побачить там свою подібність, вони повинні назвати мене розумним художником за те, що я зробив таку їжу імітацією». Моєю першою метою після приземлення було знайти свого сина; і на запит переконався, що він поїхав на Сандвічеві острови.