Канонерські човни стали на якір дуже близько нас і, здавалося, вагалися, як їм взятися за нас. Прочекавши цілий день, вони підняли якорі й знову пішли вгору по річці без фрегата; адже ми зрозуміли, що вони отримали чіткий наказ підняти її та пришвартувати поза містом, після того, як убезпечать екіпаж. Тепер капітан Доунс вважав за потрібне відправити інший човен, щоб з’ясувати, що сталося з першим. Другий катер був споряджений під керівництвом пана Персіваля, який відправився в Гуаякіль із наказом від капітана Доунса негайно звільнити перший човен, вибачившись за ув’язнення американських моряків. Губернатор, переконавшись у своїй помилці, не тільки відпустив людей, але й надіслав велику кількість фруктів, вибачившись.
Лежачи в Пуні, ми стали свідками прекрасної сцени, яка представляла собою напад риби-меч і молотарки на кита. Поки ці двоє союзників атакували свого великого ворога, один на спині, а інший внизу, бідолашний хлопець повністю викидався з води, а ці двоє смертельних ворогів усе ще трималися на ньому, коли менш ніж за годину чудовисько здалося й тихо лежало на поверхні. Ми зняли якір і попливли до Сан-Біаса, мексиканського порту на південній стороні Каліфорнійської затоки, біля входу в Ілівер Сантьяго. Нашим завданням тут було з’ясувати подробиці захоплення американського брига в St.
Джозефа, на початку Каліфорнійської затоки, і переконався, що вона була раніше звільнена. Увійшовши в гавань Сан-Біас, ми були особливо вражені тим, що побачили новий і гарний корвет з двадцятьма двома гарматами, який лежав на мілині та був настільки сильно забитий, що з нього не варто було виходити. Щогли й лонжерони стояли, гармати впали з підвітряного боку, і ось вона лежала, жалюгідний пам’ятник фанатизму й забобонам. Історія роману була така, про яку ми дізналися від одного джентльмена на березі. Корабель був побудований в затоці і спустився в Сан-Біас, готуючись до виходу в круїз. Увійшовши в гавань, лоцман помилився щодо припливу й побіг на рівнину; і замість того, щоб негайно перекинути рушниці та відпустити якорі з луків, усі ці осли встали на коліна й почали кричати до якогось святого, і весь цей час приплив спадав, і вона, будучи досить гострою, дуже напруженою, під час наступного припливу вода вільно текла в неї, і вона більше ніколи не виправлялася.