Королева Шарлотта, Алжирська затока, 28 серпня 1816 року. Після того, як я переклав цього листа, його світлість дав його мені та наказав мені супроводжувати лейтенанта Берджесса на берег знову, доставити його та чекати відповіді, як і вчора, і в той же час наказав бомбам зайняти свої позиції та бути готовими до відновлення бомбардування. Напарник, містер Берджесс, і я сіли в човен з одним прапором перемир’я й попливли до міста. Я не так сильно боявся, як учора, через знищення їхніх батарей; однак, коли ми наблизилися до крота, вони зробили в нас два чи три постріли із замку на південному кінці їхніх укріплень, але, на щастя, ці постріли впали на кілька ярдів від нашого човна.
На цьому ми зупинилися і почали серйозно думати. Однак через деякий час ми побачили човен, який випливав з молу близько одинадцятої години, проте ми були в великому сумніві, чи це були лайнери; зустріти нас цивілізовано, або вони схоплять нас, як це було у них зазвичай. «Коли човен підійшов до нас, я виявив, що на борту була людина на ім’я Омар Капітан, який був командиром одного з фрегатів, який раніше був спалений на даві. Він запитав, як там великий адмірал. У відповідь я запитав, як там Дей, і передав йому листа, і сказав, що це для Дея, і що ми повинні чекати три години, як і вчора, на відповідь; і якщо він не прийде, то це час, коли ми отримали вказівку повернутися на борт, і що Дей ніколи не укладе миру з Англією на будь-яких інших умовах.