лабаном, які завдали так іншого зла обом ворогуючим сторонам і служили великою спокусою для іравославних,— були кращі за живої участі Єремії *). У подібних же дружніх стосунках до львівського братства були й інші члени з прізвища Могил. 0>пець Петра Могили Симеон, вступивши після смерті Єремії на престол Молдавії, але прохання львівських братчиків, надіслав їм 1000 злотих і листом від 15 червня 1607 року повідомив, що він, подібно своєму братові (Єремії), буде сприяти храму. час 2). Літописи Зубрицького, актах, що відносяться в історії південного та зап. Росії та в Зірріетепііт аЛ Ьізіог. Киязіа шопішепіа можна знайти багато й інших фактів благодійності Могил, наданої львівському братству наприкінці XVI і на початку XVII століть 3).— У свою чергу і львівські братчі намагалися надавати прізвища, що заступають їм, посильні послуги. Так, наприклад, під час політичних смут, що були в молдо-влахійських землях, вони зберігали у своїх церковних льохах майно волоського господаря Мойсея Могили 4). Своє розташування у прізвищі Могил братсво виражало й іншими знаками дружелюбності, прийнятими в суспільстві.
Тепер, якщо візьмемо до уваги з одного боку низький рівень освіти в Молдавії та Валахії в розглянутий час, а з іншого та обставина, що м. Львів наприкінці XVI та на початку ХІП століття був центром освіти в південно-західній Русі, при чому львівська братська школа служила джерелом наук не тільки для православних південно- народностей, — то звістка про виховання молдавського воєводича в середовищі дружньо розташованого в його прізвищі львів свого братства має бути визнана за дуже
‘) Пйй. під 1602 р.
*) ІІй. під 1607 р.
3) Див. Літоп. левів. братства під 1609, 1610, 1613 та 1627 гг. Зарріетепі ай НіЖогіає Визвиає топитеіКа.І.І СІДХХ1Х— СХСІ1, Акти, відн. до історії южп. та зап. Росії т. 1 № 222.
*) Літоп. левів. братст. під 1624 р.
«ОГРХФІЧНІ СВЪД. ПРО ПЕТРА МОГИЛА ДО ПОІВ. ЙОГО В СІЇ АРХНМ.
правдоподібне. І це тим більше, що наступні відносини Петра Могили до львівського братства були найприязніші до братської школи він (як і личить вихованцеві) мав глибоку повагу, особливо рельєїнно висловлене при заснуванні га власної колегії: відомо, що першими вчителями були *).
Але, визнаючи таким чином звістку про виховання Петра Могили у львівській братській школі вельми правдоподібною, ми водночас не можемо заперечувати достовірності й іншої звістки, яка приписує митрополиту освіту західноєвропейську. Якщо перша звістка знаходить достатню опору для свого визнання у дружніх відносинах прізвища Могил у львівському братстві, то не менш вагомі дані можуть бути подані на захист достовірності та іншого.