знайдете відомості про стан казенних лісів (№ 694), пасік (№ 510), садів і городів (№ 1054; 963), про казенні та партикулярні винокурні заводи (№ 949); запити про те, чи немає в Київській губернії фабрик і мануфактур (№ 691), по яких річках і озерах ходять судна (№ 759 та ін.). Оскільки Київська губернія в минулому столітті була прикордонною губернією, то київська казенна палата завідувала кількома прикордонними митницями. З подань начальників цих митниць до казенної палати можна бачити, скільки привозилося з-за кордону і вивозилося за кордон товарів, і яких саме (№№ 221, 230, 341 та ін.), скільки виїжджало за кордон і приїжджало звідти купців (№№ 225–226) та ін.
Щодо міста Києва, то й про нього в архіві київської казенної палати є кілька справ щодо зовнішньої його історії та топографії. Напр. справи: про будівництво Андріївської церкви (№№ 2—4); про будівництво у Києві державного палацу (№№ 5 та 639); про затвердження плану м. Києва (№400); про вжиття заходів до відрази небезпеки тим, хто живе вище млина під час весни та осені (№ 1125) та ін.
Але що найважливіше для нас, в архіві київської казенної палати є такі документи, які існували набагато раніше її самої. Ці документи зазвичай складають додатки у пізніших справах, що виникли в другій половині минулого н на початку нинішнього століття. Напр. Відносини: про відшукання відомостей 6 старостинських землях і лісах (№ 799), часто з додатком самих документів на ці староства (16 V; 800 - 801, 804, 809, 981, 999); про віднайдення чере кого слідує відомостей про війтовство (№ 682); про відібрання маєтків від уніатського митрополита (№ 790); про документи на маєтки біскупські (№ 806); про відібрання майна у православних монастирів у казенне відомство та ін. Вживаючи рішучих заходів і крутих перетворень за відомими пунктами, наш уряд бажав спочатку познайомитися з істерією відомого предмета і дізнатися підстави відомої установи, напр. війтовства, щоб успішніше досягати своїх цілей. З іншого боку, відібравши від уніатського митрополита і православних пастирів їхнього майна, уряд не мав жодних спонукань; вставляти документи на ці маєтки у колишніх їх володів н. в. острів.
день; навпаки воно потребувало цих документів для виправдання підтвердження своїх нових майнових прав. Так, на нашу думку, з'явилися старовинні документи в архіві київської казенної палати. Були крім того, н інші притони появи в цьому архіві старих документів або волання з них. Причини ці полягали у суперечках місцевих монастирів про майна, як між собою, так і з іншими установами та особами. Таких спірних справ в архіві київської казенної палати є кілька (ДО 6—7, 278, 380, 305, 1079—1084, 1086 та ін.). Доказуючи свої права, сперечалися сторони представляли документи на підтвердження своїх прав.