Нам здається, що обидва висновки неправильні. Не підлягає сумніву, що хвороба Скопіна тривала до двох тижнів. Не кажучи вже про надто загальний вислів Паліцина („мало похворівши”), який свідчить швидше про тривалість, ніж про швидкий її кінець, не можна відкидати й інших, більш точних свідчень. У Щоденнику Сигізмунда про це йдеться вельми ясно; а Жолкевський повідомляє, що хвороба Скопіна супроводжувалася лихоманкою (1 вид. 63, 2 вид. 38), отже, симптомами також більш тривалими. Літописні ж дані, наведені нами вище (приміт.), виражені в такій загальній формі, що не дають права робити висновок у протилежному сенсі, а тим більше, що вони не суперечать щойно наведеним звісткам.
Попри все те, ми залишаємося при твердженні, що смерть Скопіна настала 23 квітня. Це підтверджується церковним записом і уважнішим поясненням джерел. У Столяровському хронографі, що належав Карамзіну, замість вказівки числа і місяця смерті, зазначено: „і судом Божим в животі його не стало після велика дні незабаром* (Ізборн. Попова 344); а це можна сказати лише про 23 квітня, а не про два тижні потому; оскільки перший день паски у 1610 році припадав на 8 квітня. Вислів літописця („велика дні*) може, звісно, стосуватися всього світлого тижня, і тоді інше визначення („незабаром") цілком точне; але навряд чи літописець дозволив би собі так висловитися, якби Скопін помер через два тижні або навіть тиждень після 23 квітня (тобто 7 травня або 30 квітня) 2). І ці міркування цілком під-
') Напр., у Щоденнику походу Сигізмунда Ш, в якому явестия записувалися в міру їх отримання в таборі зазначено: „Сказали, що він хворів два тижні і не міг оговтатися* (584).
У Геркмана: "Хвороба його так посилилася, що через" 8 або 9 днів він помер * (315).
*) (Лазання про народження Скопіна каже: „Г ао результату денних в. с. ікоініков,
тверджуються Щоденником походу Сигізмунда. Звістка про смерть Скопіна була записана в ньому 13 травня нового стилю, або 3 травня старого, із зауваженням, що він хворів два тижні. Її було отримано під Смоленськом з Можайська (на підставі свідчень двох бояр, що передалися), куди, після смерті Скопіна, була надіслана в богадільні милостиня, на помин його душі. Беручи до уваги час, необхідний для цих зносин, тривалість хвороби Скопіна і підтвердження згаданої звістки Слизнем (записане під тим самим числом), посланим до Москви від короля і сенаторів, для переговорів з царем і боярами (про від'їзд його згадується в щоденнику під 29 квіт. нов. стилю, або 19 стар.), слід зробити висновок, що смерть Скопіна настала саме 23 квіт., а катастрофа, що трапилася з ним на бенкеті у Воротинського, повинна бути віднесена за два тижні до того (Щоден. 585—86, 578).
Звертаємось до звісток і думок про смерть Скопіна-Шуйського.