оіп тешу гшряц п апй гушліг Іт кш еодле лей же кум с *. Міда окдашіі але. в. Смигажалж ІІІІШІ «Ді Дшртвй —йому його отяа П'яти і Йоуп уді а тугими щуї а. Днпуі (ш іж прима 1. 1 юїд лають його Яуміт ууоі а. Пету; ио. яря іямм літоям про душиии дЗияиуцй щерш сж. Мітингу иеону иии» ю масшу Дмитрієвського. я а ворога, яиюш. церква з* Мшиї її і Дмитрієвського — «щокого шшапщн. Не заперечуємо пророкувати я того., що монастир Шяєякмяь міг бити в^ооіп в Михайлівський ще в XII столітті, незабаром після того, як нечерянами захоплена бита церква св. д>мнгрія я перейменована на церкву св. Петра; бо еводожяо було яииноваіея Дмитрієвським юлу монастирю, в якому вже не існувало сорому во св св. Димитрія в дуже природно навівав Зіямрша Михайлівським монастир, в якому. при заауегенії двох інших церков. залишилася одна золотоверха церква св. Михайла. Приклади такого перейменування монастирів відомі у нас у Києві. Так Видубний монастир св. Мнхавла став називатися Георгіївським, коли в ньому XVII столітті споруджено новий храм св. Георгій, замість стародавньої Михайлівської церкви, створеної вії. кн. Всеволодов Ярославич, цілою половиною обрушилася в Дніпро; Шево-Фдороський жіночий монастир отримав назву Вознесенського після того, як у ньому споруджено головний храм в ім'я Яознесеії Господнього, біля колишньої дерев'яної церкви св. Флора і Лавра.
Чудово, що і у Володимирі на Клязьмі, який певною мірою представляє копію Києва своєю місцевістю, назвами Церков у їхньому розміщенні, храм св. Димитрія, споруджений в ХП столітті, стоїть також біля храму, якому з давніх-давен засвоєно назву золотоверхого, н на височині, абсолютно подібної до вашої Михайлівської гори, стільки ж піднесеної над р. Клязьмий, наскільки Михайлівська юра височить над Дніпром, і має по об I. свої з гурони також два взва, що йдуть. від береди
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
Кшмино обидві сторони гори - один з півночі, а інший з півдня. Від Володимирського золотоверхого храму на захід стоять золота брама майже в такій же від нього відстані, в якій знаходяться невські золоті ворота від Києво-Золотоверхо-Михайлівського монастиря.
З моїми висновками про місце колишнього Києво-Дмитрієвського монастиря незгодна думка м. Сильвестра Косеова, за яким Ізяславов Дмитрівський монастир знаходився ніби в печерській частині м. Києва, поблизу печерського монастиря. Думка ця перебуває в польському патерику Косова і бездоказово потім повторено преосвящ. Іринеєм Фальковським, м. Євгеном та Максимовичем. Як місцеве передання, воно мало б деяке значення за відсутності історичних вказівок про дійсне місце цього монастиря. Але,