Олексій святий Росіянин 1354; по Олексію святому Кипріан 1376; по Кипріану Фотій 1409; по Фотію Григорій Болгарин 1415; по Григорію Болгарину Герасим; по Герасиму Ісидор Болгарин, відступник від православ'я на соборі флорентійському; по Ісидору Іона святий 1448, і від цього митрополита святого Іони розділилася митрополія надвоє на московські і на київські митрополії. На київської митрополії престол не в довгому часі по Іоні святому єпископ смоленський Мисаїл освячення прийняв від патріарха константинопольського Симеона Трапезунтина 1474 року; по Мисаїлі Симеон 1477; по Симеону Іона Глезна 1483; по Іоні Макарій Блаженний 1490; по Макарію Йосиф 1497; по Йосифу Іона 1516; по Іоні другий Йосиф 1526; по Йосифу Макарій другий 1538; по Макарію Сильвестр Белькович 1556; по Сильвестру Іона Протасович 1568; по Іоні Ілля Куча 1577; по Іллі Онисифор 1578; по Онисифору від святійшого патріарха Єремії прийнявши правління митрополії київської Михаїл Рогоза відторгнувся від споконвічного патріарха цариградського, природного Русі пастиря, і до римського папи приліпився. Тоді велике сум'яття і гоніння від римлян церква свята митрополії київської терпіла і немалий час без благочестивого митрополита бідно вдовувала; по великому ж уніатському гонінню на благочестя богомудрий православ'я ревнитель преосвященний Іов Борецький, митрополит Київський, монастиря Свято-Михайлівського Золотоверхо-Київського обновитель, поставлений Феофаном, патріархом Єрусалимським; по ньому ж великого благочестя поборник Петро Могила, прийнявши престол митрополії київської 1632 року від святійшого патріарха цариградського блаженного Кирила Лукаріса, монастирі і церкви київські оновлюючи, від римського і уніатського злочестя їх захищав, вченням же своїм знову благочестя просвітив. За держави ж великого государя царя і великого князя, блаженної і вічнодостойної пам'яті Олексія Михайловича всієї Росії самодержця, коли Богдан Хмельницький, давню прабатьківську вітчизну вашої Імператорської величності богорятований град Київ і всю Малу Росію від ярма польської неволі звільнивши, під високу Його царської величності підступив державу, тоді преосвященний Сильвестр Косів, прийнявши 1647 року престол митрополії київської від патріарха Парфенія, міцно від гоніння апостатів православ'я святе зберіг; по ньому ж були митрополити київські Діонісій Балабан патріархом Парфенієм 1657, Йосиф Тукальський патріархом
Частина 9
сторінка 168/280