Від 11 листопада 1758 р. м. Арсеній Могилянський відправив до св. Синоду таке доношення: «Маю намір я через слабкість здоров'я мого утримувати для допомоги мені у висвяченнях вікарія, і, угледівши в Києво-Печерській лаврі того, хто проживає, за визначенням вашої святості, грецького архієпископа Герасима, мужа благонравного і здатного мені в тому допомогти, прийняти до себе за вікарія бажаю, до чого і його преосвященства є згода. Для проживання ж і утримання призначити маю його преосвященству — поки при мені вікарієм житиме — єпархії моєї київський пустинно-миколаївський, що перебуває нині у вакансії без архімандрита, монастир, який на мій розсуд для утримання його преосвященства буде достатній. Тому вашу святість всепокірно прошу оного преосвященного архієпископа Герасима на вищепрописаній підставі пожалувати призначити мені вікарієм».
НАЧЕРКИ З ІСТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ У ХДІІІ СТОЛІТТІ.
Синод, після доповіді Імператриці, визначив задовольнити бажання м. Арсенія, перш ніж синодальний дозвіл прийшов до Києва, передбачуваний вікарій вже помер (22 грудня 1758 р.). І митр. Арсеній сам поховав його у києво-печерській лаврі.
Але м. Арсеній не обмежився першою невдалою спробою придбати вікарія, і через три роки, (від 14 дічс. 1761 р.) доносив синоду, де в званні вікарія при ньому, кквському митрополиті, за благословенням і дозволом св. Синода хоче мати в Росію на вічне перебування з-за кордону виїхати далматський єпископ Симеон Концеревич, який обіцяв через рік переїхати до Києва зовсім. Разом з тим м. Арсепій пояснював, що для слабкості здоров'я його у вікарії крайня потреба.
Св. синод від 1 березня 1762 р. відповідав м. Арсенію, що дальський єпископ Симеон Концеревич виїхав з Росії на батьківщину і про повернення його синоду нічого невідомо. Але оскільки митрополиту вкрай потрібен вікарій, то св. синод судити бити гідна і рекомендує йому архімандрита та ректора московського заїконоспасого училищного монастиря Гедеона Слонімського, якого синод і переводить на вакантне місце настоятеля київського пустельно-миколаївського монастиря з твором в єпископи.